опасання
Опаса́ння, -ня
с.
1) Опоясыяаніе.
2) Сплошная крытая галлерея вокругъ церкви. Липов. у. Шух. І. 116. см. басань.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- опасання — опаса́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- опасання — -я, с. У давній українській архітектурі – суцільна крита галерея навколо будівлі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- опасання — ОПАСА́ННЯ, я, с. У давній українській архітектурі – суцільна крита галерея навколо будівлі. – А що, як старий причепиться, щоб поставити драбину, та присилує лізти до опасання або за опасання! (І. Словник української мови у 20 томах
- опасання — Опаса́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- опасання — ОПАСА́ННЯ, я, с. У давній українській архітектурі — суцільна крита галерея навколо будівлі. — А що, як старий причепиться, щоб поставити драбину, та присилує лізти до опасання або за опасання! (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
- опасання — (укр.) Дерев'яна крита галерея навколо будівлі, створена виносом даху на простих або різьблених кронштейнах. У низці храмів О. влаштовували кількома горизонтальними рядами, підкреслюючи ярусність загальної композиції споруди. Архітектура і монументальне мистецтво