опасання
опаса́ння
-я, с.
У давній українській архітектурі – суцільна крита галерея навколо будівлі.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- опасання — опаса́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- опасання — ОПАСА́ННЯ, я, с. У давній українській архітектурі – суцільна крита галерея навколо будівлі. – А що, як старий причепиться, щоб поставити драбину, та присилує лізти до опасання або за опасання! (І. Словник української мови у 20 томах
- опасання — Опаса́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- опасання — ОПАСА́ННЯ, я, с. У давній українській архітектурі — суцільна крита галерея навколо будівлі. — А що, як старий причепиться, щоб поставити драбину, та присилує лізти до опасання або за опасання! (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
- опасання — (укр.) Дерев'яна крита галерея навколо будівлі, створена виносом даху на простих або різьблених кронштейнах. У низці храмів О. влаштовували кількома горизонтальними рядами, підкреслюючи ярусність загальної композиції споруди. Архітектура і монументальне мистецтво
- опасання — Опаса́ння, -ня с. 1) Опоясыяаніе. 2) Сплошная крытая галлерея вокругъ церкви. Липов. у. Шух. І. 116. см. басань. Словник української мови Грінченка