1. Словник української мови Грінченка

поважитися

Поважитися, -жуся, -жишся

гл.

1) Рѣшиться, отважиться. Поважився на таке діло! (Залюб.). Таке молоде, а він поваживсь її брати. Лохв. у.

2) Польститься, прельститься. Не подоба, старий діду, не подоба, хиба на те поважуся, що худоба. Чуб. V. 1135.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поважитися — пова́житися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. поважитися — -жуся, -жишся, док., розм. 1》 Те саме, що відважитися I. 2》 Зібратися, налагодитися. 3》 Те саме, що повабитися; спокуситися. 4》 Посягнути на кого-, що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поважитися — ПОВА́ЖИТИСЯ, жуся, жишся, док., розм. 1. Те саме, що відва́житися. Дивувалися [люди] смілості Матія, що він поважився ще раз піднімати процес.., коли прокураторія [прокуратура] від нього відступила (І. Словник української мови у 20 томах
  4. поважитися — НАВА́ЖИТИСЯ з інфін. (переборюючи вагання і побоювання, набратися рішучості для здійснення якогось учинку), ЗВА́ЖИТИСЯ з інфін. і на що, РІШИ́ТИСЯ з інфін. і на що, розм., ПЕРЕМОГТИ́СЯ перев. без додатка, розм., ПОВА́ЖИТИСЯ з інфін., розм. Словник синонімів української мови
  5. поважитися — ПОВА́ЖИТИСЯ, жуся, жишся, док., розм. 1. Те саме, що відва́житися¹. Дивувалися [люди] смілості Матія, що він поважився ще раз піднімати процес.., коли прокураторія [прокуратура] від нього відступила (Фр. Словник української мови в 11 томах