1. Великий тлумачний словник сучасної мови

поважитися

пова́житися

-жуся, -жишся, док., розм.

1》 Те саме, що відважитися I.

2》 Зібратися, налагодитися.

3》 Те саме, що повабитися; спокуситися.

4》 Посягнути на кого-, що-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поважитися — пова́житися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. поважитися — ПОВА́ЖИТИСЯ, жуся, жишся, док., розм. 1. Те саме, що відва́житися. Дивувалися [люди] смілості Матія, що він поважився ще раз піднімати процес.., коли прокураторія [прокуратура] від нього відступила (І. Словник української мови у 20 томах
  3. поважитися — НАВА́ЖИТИСЯ з інфін. (переборюючи вагання і побоювання, набратися рішучості для здійснення якогось учинку), ЗВА́ЖИТИСЯ з інфін. і на що, РІШИ́ТИСЯ з інфін. і на що, розм., ПЕРЕМОГТИ́СЯ перев. без додатка, розм., ПОВА́ЖИТИСЯ з інфін., розм. Словник синонімів української мови
  4. поважитися — ПОВА́ЖИТИСЯ, жуся, жишся, док., розм. 1. Те саме, що відва́житися¹. Дивувалися [люди] смілості Матія, що він поважився ще раз піднімати процес.., коли прокураторія [прокуратура] від нього відступила (Фр. Словник української мови в 11 томах
  5. поважитися — Поважитися, -жуся, -жишся гл. 1) Рѣшиться, отважиться. Поважився на таке діло! (Залюб.). Таке молоде, а він поваживсь її брати. Лохв. у. 2) Польститься, прельститься. Не подоба, старий діду, не подоба, хиба на те поважуся, що худоба. Чуб. V. 1135. Словник української мови Грінченка