1. Словник української мови Грінченка

повимітати

Повиміта́ти, -та́ю, -єш

гл. Вымести (во множ.). Левиц. І. 54. Світлоньки повимітай. АД. І. 297.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повимітати — повиміта́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. повимітати — -аю, -аєш, док., перех. і без додатка. 1》 Вимести все чи багато чого-небудь. 2》 перен. Силою забрати все чи багато чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повимітати — ПОВИМІТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що і без дод. 1. Вимести все або багато чого-небудь. Розійшлися вечорниці. Як метіль, кинулась Марина і поприбирала, й повимітала, й повитрушувала, й повимивала (І. Словник української мови у 20 томах
  4. повимітати — виміта́ти / ви́мести під мітлу́ що. Забирати все начисто, зовсім нічого не лишаючи. Насувався голод.., а “рятівники” (інтервенти) тим часом під мітлу вимітали всі запаси хліба, що були в порту (О. Фразеологічний словник української мови
  5. повимітати — ПОВИМІТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. і без додатка. 1. Вимести все або багато чого-небудь. Розійшлися вечорниці. Як метіль, кинулась Марина і поприбирала, й повимітала, й повитрушувала, й повимивала (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах