повненький
Повний, -а, -е
1) Полный, наполненный. Хиба ревуть воли, як ясла повні? К. Іов. 13. Напою я кониченька з повного відерця. Чуб. V. 382. добра повна. Большая полная чаша. іще ти вип'єш добру повну. Еще ты перетерпишь много горя. Котл. Ен. III. 15.
2) Полный. Коралі й дукачі як жар горіли на її повних грудях. Стор. МПр. 54.
3) Махровый. Моя врода — повная рожа. Чуб. V. 575.
4) Весь, полонъ. Повна шия намиста. Кв. Повний місяць. ум. повненький, повнесенький. Назбірали грушок повненький хвартушок. Чуб. V. 107. Полетів орел до чужих сторін, нагнав голубців повнесенький двір. Мет. 108.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- повненький — повне́нький прикметник Орфографічний словник української мови
- повненький — див. гладкий; повний Словник синонімів Вусика
- повненький — -а, -е. Пестл. до повний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- повненький — ПОВНЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до по́вний. Дві Бочки їхало колись селом, Одна з горілкою повненька, Друга – порожня, тож слідком (Л. Глібов); – Отак! – клопочеться матуся, – який був хлопець: повненький, рум'яненький і на віщо звівся!? (А. Словник української мови у 20 томах
- повненький — ПОВНЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до по́вний. Чарочка моя кругленька, як я тебе люблю, що ти повненька! (Номис, 1864, № 11521); Дві Бочки їхало колись селом, Одна з горілкою повненька, Друга — порожня, тож слідком (Гл., Вибр., 1957, 44); — Отак!... Словник української мови в 11 томах