повненький

Значення в інших словниках

1. повненький — повне́нький прикметник Орфографічний словник української мови
2. повненький — -а, -е. Пестл. до повний. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. повненький — ПОВНЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до по́вний. Дві Бочки їхало колись селом, Одна з горілкою повненька, Друга – порожня, тож слідком (Л. Глібов); – Отак! – клопочеться матуся, – який був хлопець: повненький, рум'яненький і на віщо звівся!? (А. Словник української мови у 20 томах
4. повненький — ПОВНЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до по́вний. Чарочка моя кругленька, як я тебе люблю, що ти повненька! (Номис, 1864, № 11521); Дві Бочки їхало колись селом, Одна з горілкою повненька, Друга — порожня, тож слідком (Гл., Вибр., 1957, 44); — Отак!... Словник української мови в 11 томах
5. повненький — Повний, -а, -е 1) Полный, наполненный. Хиба ревуть воли, як ясла повні? К. Іов. 13. Напою я кониченька з повного відерця. Чуб. V. 382. добра повна. Большая полная чаша. іще ти вип'єш добру повну. Еще ты перетерпишь много горя. Котл. Ен. III. 15. Словник української мови Грінченка