погибель

Значення в інших словниках

1. погибель — поги́бель іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. погибель — (смерть) загибель, загин, погуба, д. згуба; (руїна) нищення, руїна, руйнація, руйнування, фр. пропасть i style="color:green">н.</i> іти на <i style="color:green">п.</i, (на кого) пропад <н. нема пропаду на>; З. П. зникнення. Словник синонімів Караванського
3. погибель — див. смерть Словник синонімів Вусика
4. погибель — і рідко погибіль, -і, ж. Передчасна, насильницька смерть; гибель. || Руйнування, занепад, знищення чого-небудь. || перен. Кінець існування чого-небудь; зникнення. Згинати в три погибелі. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. погибель — Загин, згуба, зник, занепад, завал, повал, спад, див. погуба Словник чужослів Павло Штепа
6. погибель — Поги́бель і -біль, -белі, -белі, -бе[і]ллю; -белі, -лей Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. погибель — ПОГИ́БЕЛЬ, і рідко ПОГИ́БІЛЬ, і, ж. Передчасна, насильницька смерть; гибель. Б'ють козаки напропаще [напропале]; іскри сипляться густо, і от-от комусь погибель! (П. Куліш); – Вогонь на мене!... Словник української мови у 20 томах
8. погибель — в три поги́белі, зі сл. зігну́тися, зго́рбитися, ско́рчитися, скрути́тися і т. ін. 1. Дуже сильно; низько. Відкатні штреки (в шахті) низенькі, і коногон згинається в три погибелі, посвистуючи на коника, який тягне вагонетки (Ю. Фразеологічний словник української мови
9. погибель — ЗАГИ́БЕЛЬ (смерть, звичайно передчасна, — в бою, від нещасного випадку тощо), ГИ́БЕЛЬ, ПОГИ́БЕЛЬ, ЗАГИ́Н, ЗГУ́БА розм., ПОГУ́БА заст., ЗАГУ́БА діал., ЗАГЛА́ДА діал., ЗГИН рідко. Загибель Івана Антоновича була для роти гіркою несподіванкою (О. Словник синонімів української мови
10. погибель — ПОГИ́БЕЛЬ, і, ж. Передчасна, насильницька смерть; гибель. Б’ють козаки напропаще [напропале]; іскри сипляться густо, і от-от комусь погибель! (П. Куліш, Вибр., 1969, 107); — Вогонь на мене!... Словник української мови в 11 томах