1. Фразеологічний словник української мови

погибель

в три поги́белі, зі сл. зігну́тися, зго́рбитися, ско́рчитися, скрути́тися і т. ін. 1. Дуже сильно; низько. Відкатні штреки (в шахті) низенькі, і коногон згинається в три погибелі, посвистуючи на коника, який тягне вагонетки (Ю. Яновський); Глущуки, згинаючись в три погибелі, тягли шляхом на гору воза з гноєм (С. Чорнобривець); Навіть коли вгледіли згорбленого в три погибелі чоловіка на сосновому окоренку біля входу до землянки, не відчули біди (І. Головченко і О. Мусієнко). 2. Догідливо, улесливо, шанобливо. Слуга .. вийшов до послів і, зігнувшись у три погибелі, мовчки показав обома руками на двері (О. Іваненко); Янкель і Тарас підійшли до дверей, Янкель скорчився в три погибелі і майже боком підкотився до гайдука (О. Довженко).

гну́ти (згина́ти, скру́чувати) / зігну́ти (скрути́ти) в дугу́ (в три дуги́, в три поги́белі і т. ін.) кого. 1. Суворістю, утисками примушувати скорятися, бути покірним; пригноблювати, придушувати. В дугу усякого він (магнат) гнув, Аж поки то якась Зозуля Його із міста не зіпхнула (Панас Мирний); — А отих хлопів та українських ходачкових дворян ми скрутимо в три погибелі (І. Нечуй-Левицький). 2. Мучити, гнітити. — Ще, брат, Федора сплоха не зігнеш… Гнули його в три погибелі всякі недолі, гнули, як лозу на каблучку… А що — зігнули?.. (Панас Мирний). гну́ти в сук. Оп’ять (знову) війна і різанина, Оп’ять біда гне в сук Латина (І. Котляревський).

гну́тися (згина́тися) / зігну́тися в дугу́ (в три поги́белі) перед ким. Плазувати, запобігати перед кимсь, виявляючи покірність. Ну та годі терпіти нам біду. Перед дворянами гнуться в дугу (Пісні та романси..); Шатай-Мотай згинався в три погибелі перед сильними, обдирав і грабував слабих (Від давнини..).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. погибель — поги́бель іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. погибель — (смерть) загибель, загин, погуба, д. згуба; (руїна) нищення, руїна, руйнація, руйнування, фр. пропасть i style="color:green">н.</i> іти на <i style="color:green">п.</i, (на кого) пропад <н. нема пропаду на>; З. П. зникнення. Словник синонімів Караванського
  3. погибель — див. смерть Словник синонімів Вусика
  4. погибель — і рідко погибіль, -і, ж. Передчасна, насильницька смерть; гибель. || Руйнування, занепад, знищення чого-небудь. || перен. Кінець існування чого-небудь; зникнення. Згинати в три погибелі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. погибель — Загин, згуба, зник, занепад, завал, повал, спад, див. погуба Словник чужослів Павло Штепа
  6. погибель — Поги́бель і -біль, -белі, -белі, -бе[і]ллю; -белі, -лей Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. погибель — ПОГИ́БЕЛЬ, і рідко ПОГИ́БІЛЬ, і, ж. Передчасна, насильницька смерть; гибель. Б'ють козаки напропаще [напропале]; іскри сипляться густо, і от-от комусь погибель! (П. Куліш); – Вогонь на мене!... Словник української мови у 20 томах
  8. погибель — ЗАГИ́БЕЛЬ (смерть, звичайно передчасна, — в бою, від нещасного випадку тощо), ГИ́БЕЛЬ, ПОГИ́БЕЛЬ, ЗАГИ́Н, ЗГУ́БА розм., ПОГУ́БА заст., ЗАГУ́БА діал., ЗАГЛА́ДА діал., ЗГИН рідко. Загибель Івана Антоновича була для роти гіркою несподіванкою (О. Словник синонімів української мови
  9. погибель — ПОГИ́БЕЛЬ, і, ж. Передчасна, насильницька смерть; гибель. Б’ють козаки напропаще [напропале]; іскри сипляться густо, і от-от комусь погибель! (П. Куліш, Вибр., 1969, 107); — Вогонь на мене!... Словник української мови в 11 томах
  10. погибель — Погибель, -лі ж. 1) Гибель, погибель. Як не зведе вона його з світу, то ще одно місце зостається, де його погибель учиниться. Рудч. Ск. І. 135. 2) зігнутися у три погибелі. Сильно согнуться, сгорбиться. Ном. № 3042. Ізогнувсь у три погибелі. Драг. 165. Словник української мови Грінченка