1. Фразеологічний словник української мови

погладити

гла́дити / погла́дити по голі́вці (голові́) кого і без додатка. 1. Хвалити, заохочувати. Я помітила, що ти .. почав далеко щедріше розсилати листи, ніж було перше; за се, звісно, тебе варто по голівці погладити (Леся Українка). 2. Потурати, залишати без покарання. гла́дити по голова́х. Батьки, які синів не вчили, А гладили по головах, І тільки знай що їх хвалили, Кипіли в нефті (нафті), в казанах (І. Котляревський).

гла́дити / погла́дити по спи́ні кого і без додатка. Бити, карати кого-небудь. — От ми й відішлемо його назад, у нас своїх шибеників доволі, хай там погладять його по спині (М. Коцюбинський).

не гла́дити / не погла́дити по голі́вці (по голові́) кого і без додатка. Не потурати кому-небудь, не залишати без покарання, притягати до відповідальності. (Косяк:) Ні, я заявочку в райком напишу, як комуністи сім’ї руйнують. За це у вас по голівці не гладять (М. Зарудний); За обман суду по голові не погладять, та й хуліганив ти (А. Хижняк).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. погладити — погла́дити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. погладити — [погладиетие] -аджу, -диеш; нак. -ад', -ад'теи Орфоепічний словник української мови
  3. погладити — -джу, -диш, док., перех. 1》 Провести долонею, рукою, пальцями по поверхні чого-небудь. || Провести долонею, рукою, пальцями, вирівнюючи, розправляючи що-небудь. || Проводячи долонею, рукою, пальцями, приголубити, попестити кого-, що-небудь. 2》 перен., розм. Ударити, побити кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. погладити — ПОГЛА́ДИТИ, джу, диш, док., кого, що. 1. Провести долонею, рукою, пальцями по поверхні чого-небудь. Старшина засукав рукави, погладив довгого вуса (М. Словник української мови у 20 томах
  5. погладити — ПРАСУВА́ТИ (вирівнювати перев. після прання гарячою праскою), ГЛА́ДИТИ розм.; ВИПРАСО́ВУВАТИ, ВІДПРАСО́ВУВАТИ, ПРОПРАСО́ВУВАТИ, ВИГЛА́ДЖУВАТИ розм., ВІДГЛА́ДЖУВАТИ розм., ПРОГЛА́ДЖУВАТИ розм. (перев. Словник синонімів української мови
  6. погладити — ПОГЛА́ДИТИ, джу, диш, док., перех. 1. Провести долонею, рукою, пальцями по поверхні чого-небудь. Старшина засукав рукави, погладив довгого вуса (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  7. погладити — Погла́дити, -джу, -диш гл. Погладить. Погладив проти шерсти. Ном. № 3990. Словник української мови Грінченка