погладити

ПРАСУВА́ТИ (вирівнювати перев. після прання гарячою праскою), ГЛА́ДИТИ розм.; ВИПРАСО́ВУВАТИ, ВІДПРАСО́ВУВАТИ, ПРОПРАСО́ВУВАТИ, ВИГЛА́ДЖУВАТИ розм., ВІДГЛА́ДЖУВАТИ розм., ПРОГЛА́ДЖУВАТИ розм. (перев. добре, старанно, велику кількість); НАПРАСО́ВУВАТИ, НАГЛА́ДЖУВАТИ розм. (перев. складки на чомусь або певну кількість чогось); ВИКА́ЧУВАТИ, МАҐЛЮВА́ТИ (рублем, качалкою). — Док.: попрасува́ти, погла́дити, ви́прасувати, відпрасува́ти, пропрасува́ти, ви́гладити, відгла́дити, прогла́дити, напрасува́ти, нагла́дити, ви́качати, ви́маґлювати. Біля хати на дерев'яному столику Оксана старанно прасує білу сорочку (А. Шиян); Сама Леміщиха, люблячи без міри і без тями свою невісточку, часом служила їй, як наймичка: гладила сукні, спідниці (І. Нечуй-Левицький); Цілий вечір Федько.. штани випрасовував (Остап Вишня); — Розклади зараз, таки зараз, вогонь та постав до вогню залізка, та вигладь нам сукні (І. Нечуй-Левицький); Поламані погони.. він радив розмочити і трошки напрасувати (С. Добровольський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. погладити — погла́дити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. погладити — [погладиетие] -аджу, -диеш; нак. -ад', -ад'теи Орфоепічний словник української мови
  3. погладити — -джу, -диш, док., перех. 1》 Провести долонею, рукою, пальцями по поверхні чого-небудь. || Провести долонею, рукою, пальцями, вирівнюючи, розправляючи що-небудь. || Проводячи долонею, рукою, пальцями, приголубити, попестити кого-, що-небудь. 2》 перен., розм. Ударити, побити кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. погладити — ПОГЛА́ДИТИ, джу, диш, док., кого, що. 1. Провести долонею, рукою, пальцями по поверхні чого-небудь. Старшина засукав рукави, погладив довгого вуса (М. Словник української мови у 20 томах
  5. погладити — гла́дити / погла́дити по голі́вці (голові́) кого і без додатка. 1. Хвалити, заохочувати. Я помітила, що ти .. почав далеко щедріше розсилати листи, ніж було перше; за се, звісно, тебе варто по голівці погладити (Леся Українка). Фразеологічний словник української мови
  6. погладити — ПОГЛА́ДИТИ, джу, диш, док., перех. 1. Провести долонею, рукою, пальцями по поверхні чого-небудь. Старшина засукав рукави, погладив довгого вуса (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  7. погладити — Погла́дити, -джу, -диш гл. Погладить. Погладив проти шерсти. Ном. № 3990. Словник української мови Грінченка