1. Словник української мови Грінченка

позагрібати

Позагріба́ти, -ба́ю, -єш

гл. Загресть (во множествѣ).

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позагрібати — позагріба́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. позагрібати — -аю, -аєш, док., перех. 1》 Загребти, зібрати в одне місце, в купу все чи багато чого-небудь. Позагрібати листя в саду. 2》 перен., розм. Загарбати, привласнити все чи багато чого-небудь. 3》 Гребучи, закопати, засипати, загорнути чим-небудь усе чи багато чогось; прот. повигрібати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. позагрібати — ПОЗАГРІБА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що. 1. Загребти, зібрати в одне місце, в купу все або багато чого-небудь. Позагрібати листя в саду. 2. перен., розм. Загарбати, привласнити все або багато чого-небудь. – А-а, танцюють і зараз вони [пани] поза границями. Словник української мови у 20 томах
  4. позагрібати — ПОЗАГРІБА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Загребти, зібрати в одне місце, в купу все або багато чого-небудь. Позагрібати листя в саду. 2. перен., розм. Загарбати, привласнити все або багато чого-небудь. — А-а, танцюють і зараз вони [пани] поза границями. Словник української мови в 11 томах