позагрібати
позагріба́ти
-аю, -аєш, док., перех.
1》 Загребти, зібрати в одне місце, в купу все чи багато чого-небудь. Позагрібати листя в саду.
2》 перен., розм. Загарбати, привласнити все чи багато чого-небудь.
3》 Гребучи, закопати, засипати, загорнути чим-небудь усе чи багато чогось; прот. повигрібати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- позагрібати — позагріба́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- позагрібати — ПОЗАГРІБА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що. 1. Загребти, зібрати в одне місце, в купу все або багато чого-небудь. Позагрібати листя в саду. 2. перен., розм. Загарбати, привласнити все або багато чого-небудь. – А-а, танцюють і зараз вони [пани] поза границями. Словник української мови у 20 томах
- позагрібати — ПОЗАГРІБА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Загребти, зібрати в одне місце, в купу все або багато чого-небудь. Позагрібати листя в саду. 2. перен., розм. Загарбати, привласнити все або багато чого-небудь. — А-а, танцюють і зараз вони [пани] поза границями. Словник української мови в 11 томах
- позагрібати — Позагріба́ти, -ба́ю, -єш гл. Загресть (во множествѣ). Словник української мови Грінченка