поплутати
Поплутати, -таю, -єш
гл. Спутать, запутать.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поплутати — У яких випадках ставлять плутати, а в яких – путати? Дієслово плутати використовують у прямому та переносному значенні. У прямому – це “безладно переплітати нитки, волосся”, ще кажуть “плутати ногами”, тобто ходити повільно, мляво, ледве переступаючи. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- поплутати — поплу́тати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- поплутати — -аю, -аєш, док., перех. 1》 Безладно перевити, переплести що-небудь (нитки, волосся і т. ін.); заплутати. || Перемішати, привести в безладдя розташування яких-небудь предметів, порушити порядок чого-небудь. 2》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поплутати — ПОПЛУ́ТАТИ, аю, аєш, док., що. 1. Безладно перевити, переплести що-небудь (нитки, волосся і т. ін.); заплутати. Поплутати пряжу; // Перемішати, привести в безладдя розташування яких-небудь предметів, порушити порядок чого-небудь. Словник української мови у 20 томах
- поплутати — лихи́й (рідше нечи́стий, ді́дько і т.ін.) попу́тав кого і без додатка. Хто-небудь зробив щось погане, допустив помилку, не передбачивши небажаного результату; піддався спокусі. Гуменя того монастиря, де я була, казала: зробила ти гріх тяжкий .. Фразеологічний словник української мови
- поплутати — ПОПЛУ́ТАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Безладно перевити, переплести що-небудь (нитки, волосся і т. ін.); заплутати; // Перемішати, привести в безладдя розташування яких-небудь предметів, порушити порядок чого-небудь. Словник української мови в 11 томах