поплутати
ПОПЛУ́ТАТИ, аю, аєш, док., перех.
1. Безладно перевити, переплести що-небудь (нитки, волосся і т. ін.); заплутати;
// Перемішати, привести в безладдя розташування яких-небудь предметів, порушити порядок чого-небудь.
Сторожею над нею ніч: вартує німої тиші, щоб ніщо ані шурхнуло, не полохнуло, щоб не поплутать того чарівного малювання, що пише дівчина на тихій воді, схилившись на цабрину (Вас., І, 1959, 274).
2. перен. Позбавити правильності, логічної стрункості (думки, мову, розрахунки і т. ін.).
[Фортунат:] Може, їй [Прісціллі] тортури думки поплутали… (Л. Укр., II, 1951, 451);
Арапников упіймався на фальсифікації цифр спостережень.. Неправильно подані цифри, безперечно, поплутали б плани побудови гідроелектричної станції (Трубл., І, 1955, 89);
// Змінити попередні наміри, хід якої-небудь справи.
Заява Віктора все поплутала (Донч., V, 1957, 466).
◊ Біс (лихи́й, лука́вий, нечи́стий і т. ін.) поплу́тав — уживається при поясненні помилкового, необдуманого вчинку.
Найбільшим гріхом його, звичайно, були те, що в сорок першому році він зустрічав фашистів.. хлібом-сіллю. Цього гріха Артем і сам собі не міг дарувати. — Лихий поплутав, — говорив він, виправдуючись (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 38).
Значення в інших словниках
- поплутати — У яких випадках ставлять плутати, а в яких – путати? Дієслово плутати використовують у прямому та переносному значенні. У прямому – це “безладно переплітати нитки, волосся”, ще кажуть “плутати ногами”, тобто ходити повільно, мляво, ледве переступаючи. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- поплутати — поплу́тати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- поплутати — -аю, -аєш, док., перех. 1》 Безладно перевити, переплести що-небудь (нитки, волосся і т. ін.); заплутати. || Перемішати, привести в безладдя розташування яких-небудь предметів, порушити порядок чого-небудь. 2》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поплутати — ПОПЛУ́ТАТИ, аю, аєш, док., що. 1. Безладно перевити, переплести що-небудь (нитки, волосся і т. ін.); заплутати. Поплутати пряжу; // Перемішати, привести в безладдя розташування яких-небудь предметів, порушити порядок чого-небудь. Словник української мови у 20 томах
- поплутати — лихи́й (рідше нечи́стий, ді́дько і т.ін.) попу́тав кого і без додатка. Хто-небудь зробив щось погане, допустив помилку, не передбачивши небажаного результату; піддався спокусі. Гуменя того монастиря, де я була, казала: зробила ти гріх тяжкий .. Фразеологічний словник української мови
- поплутати — Поплутати, -таю, -єш гл. Спутать, запутать. Словник української мови Грінченка