посольський
Посольський, -а, -е
1) = посельський. Бо я посольських справ не розумію. К. МБ. II. 121.
2) Депутатскій. Желех.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- посольський — посо́льський прикметник Орфографічний словник української мови
- посольський — [посол'с'кией] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
- посольський — -а, -е. Прикм. до посол і посольство. || Власт. послові. Посольська гідність. Посольське право — найдавніша галузь міжнародного права; включає принципи і норми... Великий тлумачний словник сучасної мови
- посольський — ПОСО́ЛЬСЬКИЙ, а, е. Прикм. до посо́л і посо́льство. За “Глухівськими статтями” гетьманові заборонялись безпосередні дипломатичні зв'язки з іноземними державами, але гетьманським представникам дозволялось бути присутніми на посольських з'їздах... Словник української мови у 20 томах
- посольський — Посо́льський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- посольський — ПОСО́ЛЬСЬКИЙ, а, е. Прикм. до посо́л і посо́льство. За «Глухівськими статтями» гетьманові заборонялись безпосередні дипломатичні зв’язки з іноземними державами, але гетьманським представникам дозволялось бути присутніми на посольських з’їздах... Словник української мови в 11 томах