1. Великий тлумачний словник сучасної мови

посольський

посо́льський

-а, -е.

Прикм. до посол і посольство.

|| Власт. послові. Посольська гідність.

Посольське право — найдавніша галузь міжнародного права; включає принципи і норми, якими встановлюється юридичний статус дипломатичних агентів і дипломатичних представництв і регулюють режим їхньої діяльності.

Посольський приказ іст. — у Росії 16 – початку 18 ст. – центральна державна установа, що відала в основному дипломатичними зносинами з іншими державами, а також здійснювала керівництво такими приказами, як Малоросійський, Смоленський тощо; будинок, де була розміщена ця установа.

Посольські книги — звіти про прийоми іноземних посольств і книги записів статейних єпископів в Росії в 15-18 ст.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. посольський — посо́льський прикметник Орфографічний словник української мови
  2. посольський — [посол'с'кией] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
  3. посольський — ПОСО́ЛЬСЬКИЙ, а, е. Прикм. до посо́л і посо́льство. За “Глухівськими статтями” гетьманові заборонялись безпосередні дипломатичні зв'язки з іноземними державами, але гетьманським представникам дозволялось бути присутніми на посольських з'їздах... Словник української мови у 20 томах
  4. посольський — Посо́льський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. посольський — ПОСО́ЛЬСЬКИЙ, а, е. Прикм. до посо́л і посо́льство. За «Глухівськими статтями» гетьманові заборонялись безпосередні дипломатичні зв’язки з іноземними державами, але гетьманським представникам дозволялось бути присутніми на посольських з’їздах... Словник української мови в 11 томах
  6. посольський — Посольський, -а, -е 1) = посельський. Бо я посольських справ не розумію. К. МБ. II. 121. 2) Депутатскій. Желех. Словник української мови Грінченка