1. Словник української мови у 20 томах

посольський

ПОСО́ЛЬСЬКИЙ, а, е.

Прикм. до посо́л і посо́льство.

За “Глухівськими статтями” гетьманові заборонялись безпосередні дипломатичні зв'язки з іноземними державами, але гетьманським представникам дозволялось бути присутніми на посольських з'їздах, де вирішувались питання, зв'язані з Україною (з наук. літ.);

// Власт. послові.

Посольська гідність.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. посольський — посо́льський прикметник Орфографічний словник української мови
  2. посольський — [посол'с'кией] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
  3. посольський — -а, -е. Прикм. до посол і посольство. || Власт. послові. Посольська гідність. Посольське право — найдавніша галузь міжнародного права; включає принципи і норми... Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. посольський — Посо́льський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. посольський — ПОСО́ЛЬСЬКИЙ, а, е. Прикм. до посо́л і посо́льство. За «Глухівськими статтями» гетьманові заборонялись безпосередні дипломатичні зв’язки з іноземними державами, але гетьманським представникам дозволялось бути присутніми на посольських з’їздах... Словник української мови в 11 томах
  6. посольський — Посольський, -а, -е 1) = посельський. Бо я посольських справ не розумію. К. МБ. II. 121. 2) Депутатскій. Желех. Словник української мови Грінченка