1. Словник української мови Грінченка

посувати

Посува́ти, -ва́ю, -єш

сов. в. посунути, -ну, -неш, гл.

1) Подвигать, подвинуть. Посувай колоду далі. Харьк. Посунувши хліб, що завсегда лежить на столі, к покутю, сів на лавку. Кв.

2) Идти, пойти, отправляться, отправиться. Кобиляча голова посунули з хати. Чуб. II. 66. Насуне бриль на мб, так собі й посуне з хати. О. 1861. X. 28. Готово! парус роспустили, посунули по синій хвилі. Шевч. 441.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. посувати — посува́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. посувати — -аю, -аєш і рідко посовувати, -ую, -уєш, недок., посунути, -ну, -неш, док. 1》 перех.Переміщати, не відриваючи від поверхні. || Надавати руху чому-небудь, рухаючи, переміщати когось, щось. || Рухаючи, поміщати кудись, у щось; засувати. || перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. посувати — ПОСУВА́ТИ, а́ю, а́єш і рідко ПОСО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПОСУ́НУТИ, ну, неш, док. 1. що. Переміщати, не відриваючи від поверхні. – Та їжте ж усі! Хіба я бороню, чи що?... Словник української мови у 20 томах
  4. посувати — БРЕСТИ́ (повільно або важко йти), ПЛЕСТИ́СЯ розм., ПЛЕ́НТАТИСЯ розм., ПЛЕ́НТАТИ розм. рідше, ПХА́ТИСЯ розм., ТЕЛЕ́ПАТИ розм., ТЕЛЕ́ПАТИСЯ розм., ТЕЛІПА́ТИСЯ розм., ТЯГТИ́ (ТЯГНУ́ТИ) розм., ТЬО́ПАТИ розм., ТЬО́ПАТИСЯ розм., ТЮ́ПАТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. посувати — ПОСУВА́ТИ, а́ю, а́єш і рідко ПОСО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПОСУ́НУТИ, ну, неш, док. 1. перех. Переміщати, не відриваючи від поверхні. — Та їжте ж усі! Хіба я бороню, чи що?... Словник української мови в 11 томах