привести
Привести, -веду, -де́ш
гл.
1) см. приводити.
2) Родить. Жінка привела дитя. КС. 1893. VII. 74. До панича, бачиш, ходила, поки дитину привела. Шевч. Кобила привела коника. Грин. І. 149.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- привести — привести́ дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- привести — [приевеисти] -еиду, -еидеш, -еидеимо, -еидеите; мин. -в'іў, -веила; нак. -еиди, -еид'іт' Орфоепічний словник української мови
- привести — Привести й призвести Дієслова привести й призвести — дуже подібні одне до одного, й, мабуть, тому трапляються помилки, коли дієслово привести виступає замість призвести: «Ця задавнена хвороба привела до ускладнень і трагічного кінця». «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
- привести — див. приводити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- привести — ПРИВЕСТИ́ див. приво́дити. Словник української мови у 20 томах
- привести — не доведи́ (не приведи́) Го́споди (Бо́же, Бог, Госпо́дь). Уживається для вираження небажання чогось, застереження від чогось або жалю з приводу чого-небудь. “Що за історія? — думаю.— Невже вбив? Та стріляв же, здається, по дровах .. Фразеологічний словник української мови
- привести — ВЕСТИ́ (спрямовувати рух кого-небудь, допомагати або примушувати йти куди-небудь), ПРОВА́ДИТИ, ПРОВОДЖА́ТИ, ПРОВО́ДИТИ, ПРИВО́ДИТИ (зі собою); ВВО́ДИТИ (УВО́ДИТИ), ЗАВО́ДИТИ, ВПРОВА́ДЖУВАТИ (УПРОВА́ДЖУВАТИ), ЗАПРОВА́ДЖУВАТИ (в межі чогось); ВИВО́ДИТИ... Словник синонімів української мови
- привести — Приве́сти́, -веду́, -веде́ш; приві́в, -вела́, -вели́; приві́вши Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- привести — ПРИВЕСТИ́ див. приво́дити. Словник української мови в 11 томах