привести

Значення в інших словниках

1. привести — привести́ дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
2. привести — [приевеисти] -еиду, -еидеш, -еидеимо, -еидеите; мин. -в'іў, -веила; нак. -еиди, -еид'іт' Орфоепічний словник української мови
3. привести — Привести й призвести Дієслова привести й призвести — дуже подібні одне до одного, й, мабуть, тому трапляються помилки, коли дієслово привести виступає замість призвести: «Ця задавнена хвороба привела до ускладнень і трагічного кінця». «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
4. привести — див. приводити. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. привести — не доведи́ (не приведи́) Го́споди (Бо́же, Бог, Госпо́дь). Уживається для вираження небажання чогось, застереження від чогось або жалю з приводу чого-небудь. “Що за історія? — думаю.— Невже вбив? Та стріляв же, здається, по дровах .. Фразеологічний словник української мови
6. привести — ВЕСТИ́ (спрямовувати рух кого-небудь, допомагати або примушувати йти куди-небудь), ПРОВА́ДИТИ, ПРОВОДЖА́ТИ, ПРОВО́ДИТИ, ПРИВО́ДИТИ (зі собою); ВВО́ДИТИ (УВО́ДИТИ), ЗАВО́ДИТИ, ВПРОВА́ДЖУВАТИ (УПРОВА́ДЖУВАТИ), ЗАПРОВА́ДЖУВАТИ (в межі чогось); ВИВО́ДИТИ... Словник синонімів української мови
7. привести — Приве́сти́, -веду́, -веде́ш; приві́в, -вела́, -вели́; приві́вши Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. привести — ПРИВЕСТИ́ див. приво́дити. Словник української мови в 11 томах
9. привести — Привести, -веду, -де́ш гл. 1) см. приводити. 2) Родить. Жінка привела дитя. КС. 1893. VII. 74. До панича, бачиш, ходила, поки дитину привела. Шевч. Кобила привела коника. Грин. І. 149. Словник української мови Грінченка