1. «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича

привести

Привести й призвести

Дієслова привести й призвести — дуже подібні одне до одного, й, мабуть, тому трапляються помилки, коли дієслово привести виступає замість призвести: «Ця задавнена хвороба привела до ускладнень і трагічного кінця».

Дієслово привести ставимо в його безпосередньому значенні: «І справді: чому вона не йде? Ходімо силою її приведемо» (Панас Мирний), — або в переносному значенні — «породити»: «Один у другого питаєм, нащо нас мати привела? Чи для добра? Чи то для зла?» (Т. Шевченко), — чи в таких висловах, як привести до пам’яті, привести в рух, привести до рівноваги тощо. А коли мовиться про щось таке, що спричинилось до певних негативних наслідків, тоді послугуються дієсловом призвести: «Рана загоювалась, але виснаження і застуда призвели до захворювання на туберкульоз» (О Скляренко). Отож, у наведеній вище фразі треба було поставити дієслово призвести: «задавнена хвороба призвела до ускладнень...».

Джерело: «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. привести — привести́ дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. привести — [приевеисти] -еиду, -еидеш, -еидеимо, -еидеите; мин. -в'іў, -веила; нак. -еиди, -еид'іт' Орфоепічний словник української мови
  3. привести — див. приводити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. привести — ПРИВЕСТИ́ див. приво́дити. Словник української мови у 20 томах
  5. привести — не доведи́ (не приведи́) Го́споди (Бо́же, Бог, Госпо́дь). Уживається для вираження небажання чогось, застереження від чогось або жалю з приводу чого-небудь. “Що за історія? — думаю.— Невже вбив? Та стріляв же, здається, по дровах .. Фразеологічний словник української мови
  6. привести — ВЕСТИ́ (спрямовувати рух кого-небудь, допомагати або примушувати йти куди-небудь), ПРОВА́ДИТИ, ПРОВОДЖА́ТИ, ПРОВО́ДИТИ, ПРИВО́ДИТИ (зі собою); ВВО́ДИТИ (УВО́ДИТИ), ЗАВО́ДИТИ, ВПРОВА́ДЖУВАТИ (УПРОВА́ДЖУВАТИ), ЗАПРОВА́ДЖУВАТИ (в межі чогось); ВИВО́ДИТИ... Словник синонімів української мови
  7. привести — Приве́сти́, -веду́, -веде́ш; приві́в, -вела́, -вели́; приві́вши Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. привести — ПРИВЕСТИ́ див. приво́дити. Словник української мови в 11 томах
  9. привести — Привести, -веду, -де́ш гл. 1) см. приводити. 2) Родить. Жінка привела дитя. КС. 1893. VII. 74. До панича, бачиш, ходила, поки дитину привела. Шевч. Кобила привела коника. Грин. І. 149. Словник української мови Грінченка