приймати

Приймати чи сприймати?

Хоч слова приймати й сприймати — дуже схожі, проте навряд чи хто скаже «сприймати до партії», «сприймати в породіллі дитину» замість — приймати. А втім бувають випадки, коли слід подумати, яке з цих слів буде більше до речі в певному контексті. Візьмімо, наприклад, таку газетну фразу: «Доповідь збори прийняли в цілому позитивно, хоч деякі місця викликали незначні заперечення». Тут треба було б написати: «збори сприйняли», — тимчасом як у другій газетній фразі «Слова секретаря райкому всі присутні прийняли оплесками» дієслово прийняли стоїть на своєму місці.

Дієслово сприймати, будучи відповідником до російського воспринимать, має далеко вужче поле застосування, ніж приймати з його багатьма значеннями. Дієслово сприймати належить до сфери розумово-чуттєвого реагування людини на ті чи ті явища зовнішнього середовища: «Спектакль сприймали дуже добре» («Минуле українського театру»); «Його слова всі тоді сприйняли як жарт» (із живих уст); усі знають вислови: «сприймати на слух», «сприймати на дотик» тощо.

Поминаючи багато різноманітних значень дієслова приймати, спинимось на тому, коли воно каже нам не тільки про внутрішнє ставлення людини до певного явища, але й свідчить про її зовнішню реакцію на це явище, як бачимо в другій газетній фразі, де на слова секретаря райкому присутні реаґували оплесками. У таких випадках дієслово приймати стає вже відповідником до російського встречать або синонімом українського зустрічати: «присутні прийняли (чи — зустріли) оплесками», «Що хата має, тим і приймає» (приказка).

Слід нагадати, що слово приймати може бути в значенні «терпіти», «зазнавати»: «Наругу од дітей приймати» (Ганна Барвінок).

Принагідно звернімо увагу на хибний вислів «приймати участь», що раз у раз трапляється на письмі й у живому мовленні, замість якого треба казати й писати — «брати участь»: «Чув Прохор, що Зінька брала участь у виставі, але, на жаль, не бачив тієї вистави» (А. Шиян).

Джерело: «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приймати — Прийма́ти, -ма́ю, -ма́єш, -ма́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  2. приймати — ПРИЙМА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИЙНЯ́ТИ, рідко ПРИНЯ́ТИ і діал. ПРИЙМИ́ТИ, прийму́, при́ймеш, док., кого, що. 1. Брати до рук, на плечі і т. ін. від когось або звідкись кого-, що-небудь. Хапко зараз витяга карбованця. Словник української мови у 20 томах
  3. приймати — -аю, -аєш, недок., прийняти, рідко приняти і діал. приймити, прийму, приймеш, док., перех. 1》 Брати до рук, на плечі і т. ін. від когось, або звідкись кого-, що-небудь. || Ловити що-небудь кинуте. || Відбивати удар (м'яча). Прийняти м'яча на голову. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. приймати — ПРИЙМА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИЙНЯ́ТИ, рідко ПРИНЯ́ТИ і діал. ПРИЙМИ́ТИ, прийму́, при́ймеш, док., перех. 1. Брати до рук, на плечі і т. ін. від когось або звідкись кого-, що-небудь. Хапко зараз витяга карбованця. Словник української мови в 11 томах
  5. приймати — (з рук) брати; (у спадок) перебирати, переймати; (умови) погоджуватися з; {плян) схвалювати, затверджувати, приставати на; (указ) ухвалювати; (присягу) давати, складати, приносити; (ліки) ковтати, заживати; (їжу) споживати, їсти; (наругу) терпіти... Словник синонімів Караванського
  6. приймати — Прийма́ти, -ма́ю, -єш сов. в. прийняти, приня́ти, -йму́, -меш, гл. 1) Принимать, принять. Він прийма до свого гурту, тілки не всякого, а з проби. Стор. МПр. 113. Приймай мою вірную дружину да за рідну дитину. Мет. 241. Свої не прийняли його. Єв. І. І. 11. Словник української мови Грінченка
  7. приймати — бра́ти (прийма́ти) / взя́ти (прийня́ти) (бли́зько) до (свого́) се́рця що. 1. Болісно сприймати, переживати що-небудь. — Маріє, не бери собі того так до серця… Плачем лиха не виплачеш (Р. Фразеологічний словник української мови
  8. приймати — Тим приймай, що хата має. Незадовжуйся ради гостей. Треба приймати, як випаде. Що доля приносить, те треба і приймати. Як приймали, то й сала давали, а як прийняли, то й хліба не дали. Як наймали на роботу, то багато обіцяли, але потім нічого не дали. Приповідки або українсько-народня філософія
  9. приймати — див. їсти Словник синонімів Вусика
  10. приймати — прийма́ти дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  11. приймати — ВВАЖА́ТИ (УВАЖА́ТИ) ким, чим, яким, за кого-що (ставити на рівень із ким-, чим-небудь, прирівнювати до когось, чогось, ВИЗНАВА́ТИ, ПРИЗНАВА́ТИ, ЛІЧИ́ТИ рідко, ПРИЙМА́ТИ (за кого-що), МА́ТИ розм., ПОЧИ́ТУВАТИ заст., ПОЧИТА́ТИ заст. Словник синонімів української мови