приймати

(з рук) брати; (у спадок) перебирати, переймати; (умови) погоджуватися з; {плян) схвалювати, затверджувати, приставати на; (указ) ухвалювати; (присягу) давати, складати, приносити; (ліки) ковтати, заживати; (їжу) споживати, їсти; (наругу) терпіти, зазнавати, зносити; (бій) ставати до; (запевнення) вислухувати; (радіохвилі) ловити; (гостя) вітати, зустрічати; (як належне) сприймати; (за кого) мати, вважати ким; (кого) робити прийняття <�давати авдієнцію> кому; (до школи) записувати, зараховувати; (хлібом-сіллю) частувати; (форму) набувати чого, (позу) прибирати; (образ) перевтілюватися в; (воду річок) поглинати; (з дороги) забирати; (дитину) ф. різати пупа кому.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

приймати — прийма́ти дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
приймати — див. їсти Словник синонімів Вусика
приймати — Приймати чи сприймати? Хоч слова приймати й сприймати — дуже схожі, проте навряд чи хто скаже «сприймати до партії», «сприймати в породіллі дитину» замість — приймати. «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
приймати — -аю, -аєш, недок., прийняти, рідко приняти і діал. приймити, прийму, приймеш, док., перех. 1》 Брати до рук, на плечі і т. ін. від когось, або звідкись кого-, що-небудь. || Ловити що-небудь кинуте. || Відбивати удар (м'яча). Прийняти м'яча на голову. Великий тлумачний словник сучасної мови
приймати — ПРИЙМА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИЙНЯ́ТИ, рідко ПРИНЯ́ТИ і діал. ПРИЙМИ́ТИ, прийму́, при́ймеш, док., кого, що. 1. Брати до рук, на плечі і т. ін. від когось або звідкись кого-, що-небудь. Хапко зараз витяга карбованця. Словник української мови у 20 томах
приймати — Тим приймай, що хата має. Незадовжуйся ради гостей. Треба приймати, як випаде. Що доля приносить, те треба і приймати. Як приймали, то й сала давали, а як прийняли, то й хліба не дали. Як наймали на роботу, то багато обіцяли, але потім нічого не дали. Приповідки або українсько-народня філософія
приймати — бра́ти (прийма́ти) / взя́ти (прийня́ти) (бли́зько) до (свого́) се́рця що. 1. Болісно сприймати, переживати що-небудь. — Маріє, не бери собі того так до серця… Плачем лиха не виплачеш (Р. Фразеологічний словник української мови
приймати — ВВАЖА́ТИ (УВАЖА́ТИ) ким, чим, яким, за кого-що (ставити на рівень із ким-, чим-небудь, прирівнювати до когось, чогось, ВИЗНАВА́ТИ, ПРИЗНАВА́ТИ, ЛІЧИ́ТИ рідко, ПРИЙМА́ТИ (за кого-що), МА́ТИ розм., ПОЧИ́ТУВАТИ заст., ПОЧИТА́ТИ заст. Словник синонімів української мови
приймати — Прийма́ти, -ма́ю, -ма́єш, -ма́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
приймати — ПРИЙМА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИЙНЯ́ТИ, рідко ПРИНЯ́ТИ і діал. ПРИЙМИ́ТИ, прийму́, при́ймеш, док., перех. 1. Брати до рук, на плечі і т. ін. від когось або звідкись кого-, що-небудь. Хапко зараз витяга карбованця. Словник української мови в 11 томах
приймати — Прийма́ти, -ма́ю, -єш сов. в. прийняти, приня́ти, -йму́, -меш, гл. 1) Принимать, принять. Він прийма до свого гурту, тілки не всякого, а з проби. Стор. МПр. 113. Приймай мою вірную дружину да за рідну дитину. Мет. 241. Свої не прийняли його. Єв. І. І. 11. Словник української мови Грінченка