приймати
прийма́ти
-аю, -аєш, недок., прийняти, рідко приняти і діал. приймити, прийму, приймеш, док., перех.
1》 Брати до рук, на плечі і т. ін. від когось, або звідкись кого-, що-небудь.
|| Ловити що-небудь кинуте.
|| Відбивати удар (м'яча). Прийняти м'яча на голову.
2》 Погоджуватися взяти собі що-небудь запропоноване.
|| Одержувати від кого-небудь щось у власність. Приймати у спадок.
3》 Погоджуватися з чим-небудь.
|| Миритися з чим-небудь.
|| Підтримувати що-небудь.
|| Затверджувати що-небудь на зборах, засіданнях і т. ін.; схвалювати.
|| Ставати послідовником, прибічником чого-небудь (вчення, віри і т. ін.).
|| Присвоювати собі якусь назву або ім'я видатної людини (про об'єднання, установи, підприємства, заклади і т. ін.). Приймати присягу.
Прийняти старостів — погодитись віддати дочку заміж; погодитися вийти заміж.
4》 Брати на свою відповідальність що-небудь для передавання, пересилання, зберігання і т. ін. (про спеціально призначену особу, працівника).
|| Брати що-небудь від когось на розгляд, для використання, застосування і т. ін.
|| Закуповувати що-небудь.
|| Перевіривши якість виконаної роботи, стверджувати її завершеність. Приймати замовлення.
5》 Знайомлячись із станом справ якого-небудь господарства, підприємства, установи і т. ін., брати на себе керівництво ним. Приймати справи.
6》 Виконувати якусь гігієнічну, лікувальну і т. ін. процедуру.
|| Вживати всередину, ковтати (ліки).
|| у сполуч. зі сл. їжа, страва і т. ін. Споживати що-небудь; їсти.
|| Виконувати який-небудь обряд.
7》 Терпіти, переживати що-небудь.
|| Під дією чого-небудь мати певні зміни; зазнавати чогось. Приймати бій. Приймати удар на себе.
8》 Вислуховувати що-небудь.
|| Уловлювати звуки, світло, випромінювання і т. ін. (про різні приймальні прилади).
9》 Сприймаючи що-небудь, реагувати певним чином.
|| Виявляти своє ставлення до появи кого-, чого-небудь.
|| Сприймаючи, виявляти розуміння.
|| Виявляючи розуміння, поділяти.
|| Піддаватися дії, впливу чого-небудь.
|| Засвоювати що-небудь. Приймати близько до серця.
10》 за кого – що, як. Розцінювати кого-, що-небудь певним чином; вважати за якогось, за щось.
|| за кого – що. Сприймати кого-, що-небудь помилково за когось, щось інше. Приймати всерйоз. Приймати залік.
11》 Дозволяти кому-небудь увійти, впускати кудись.
|| Давати аудієнцію кому-небудь.
|| Дозволяти кому-небудь переночувати.
|| Брати кого-небудь в якийсь заклад для тимчасового перебування.
|| Впускати кого-небудь жити до себе.
|| Брати кого-небудь у свою родину як чоловіка, зятя, невістку і т. ін.
|| Дозволяти кому-небудь жити в певному місці.
Господь прийняв душу кого заст. — хтось помер.
12》 Погоджуватися вважати кого-небудь своїм, допускати в своє товариство.
|| Зараховувати кого-небудь до складу якогось об'єднання.
|| Брати за учня кого-небудь; зараховувати учнем, студентом, слухачем і т. ін. когось.
|| Допускати кого-небудь до виконання якоїсь роботи; зараховувати на роботу. Приймати в найми.
13》 у сполуч. з присл. Зустрічати певним чином кого-небудь.
|| чим. Частувати чим-небудь.
|| Зустрічати у себе гостей, влаштовувати прийом, перев. з частуванням. Приймати парад.
14》 Набирати якогось вигляду, характеру.
15》 Уміщати в себе що-небудь, завантажуватися чимсь.
|| Вбирати, поглинати що-небудь.
|| Збагачуватися на що-небудь.
|| Поширювати в своєму середовищі.
16》 Давати дозвіл на прибуття, причалювання (про станцію, порт і т. ін.).
|| кого. Мати кого-небудь своїм відвідувачем, тимчасовим мешканцем.
|| Пропускати крізь себе.
Бодай тебе земля не прийняла — уживається як найтяжчий проклін.
Нехай мене свята земля прийме — уживається як присяга для підтвердження правдивості чого-небудь сказаного.
17》 Забирати що-небудь звідкись.
|| Відводити в інше місце, в інший бік.
18》 Допомагати при народженні (дитини або маляти якої-небудь тварини).
Значення в інших словниках
- приймати — прийма́ти дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
- приймати — (з рук) брати; (у спадок) перебирати, переймати; (умови) погоджуватися з; {плян) схвалювати, затверджувати, приставати на; (указ) ухвалювати; (присягу) давати, складати, приносити; (ліки) ковтати, заживати; (їжу) споживати, їсти; (наругу) терпіти... Словник синонімів Караванського
- приймати — див. їсти Словник синонімів Вусика
- приймати — Приймати чи сприймати? Хоч слова приймати й сприймати — дуже схожі, проте навряд чи хто скаже «сприймати до партії», «сприймати в породіллі дитину» замість — приймати. «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
- приймати — ПРИЙМА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИЙНЯ́ТИ, рідко ПРИНЯ́ТИ і діал. ПРИЙМИ́ТИ, прийму́, при́ймеш, док., кого, що. 1. Брати до рук, на плечі і т. ін. від когось або звідкись кого-, що-небудь. Хапко зараз витяга карбованця. Словник української мови у 20 томах
- приймати — Тим приймай, що хата має. Незадовжуйся ради гостей. Треба приймати, як випаде. Що доля приносить, те треба і приймати. Як приймали, то й сала давали, а як прийняли, то й хліба не дали. Як наймали на роботу, то багато обіцяли, але потім нічого не дали. Приповідки або українсько-народня філософія
- приймати — бра́ти (прийма́ти) / взя́ти (прийня́ти) (бли́зько) до (свого́) се́рця що. 1. Болісно сприймати, переживати що-небудь. — Маріє, не бери собі того так до серця… Плачем лиха не виплачеш (Р. Фразеологічний словник української мови
- приймати — ВВАЖА́ТИ (УВАЖА́ТИ) ким, чим, яким, за кого-що (ставити на рівень із ким-, чим-небудь, прирівнювати до когось, чогось, ВИЗНАВА́ТИ, ПРИЗНАВА́ТИ, ЛІЧИ́ТИ рідко, ПРИЙМА́ТИ (за кого-що), МА́ТИ розм., ПОЧИ́ТУВАТИ заст., ПОЧИТА́ТИ заст. Словник синонімів української мови
- приймати — Прийма́ти, -ма́ю, -ма́єш, -ма́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- приймати — ПРИЙМА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИЙНЯ́ТИ, рідко ПРИНЯ́ТИ і діал. ПРИЙМИ́ТИ, прийму́, при́ймеш, док., перех. 1. Брати до рук, на плечі і т. ін. від когось або звідкись кого-, що-небудь. Хапко зараз витяга карбованця. Словник української мови в 11 томах
- приймати — Прийма́ти, -ма́ю, -єш сов. в. прийняти, приня́ти, -йму́, -меш, гл. 1) Принимать, принять. Він прийма до свого гурту, тілки не всякого, а з проби. Стор. МПр. 113. Приймай мою вірную дружину да за рідну дитину. Мет. 241. Свої не прийняли його. Єв. І. І. 11. Словник української мови Грінченка