1. Словник української мови Грінченка

прикривати

Прикрива́ти, -ва́ю, -єш

сов. в. прикрити, -крию, -єш, гл. Прикрывать, прикрыть. Ой вирву я листочок та прикрию слідочок, щоб по милого мого, по слідочку його всяка птиця не ходила. Чуб. V. 528. Нічим грудини прикрити. Не во что одѣться. Ном. № 1527.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прикривати — прикрива́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. прикривати — -аю, -аєш, недок., прикрити, -ию, -иєш, док., перех. 1》 Класти що-небудь поверх чогось, закриваючи цілком або частково. || Укривати кого-небудь чимсь. || Осідати на що-небудь. || Робити дах; покривати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прикривати — ПРИКРИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИКРИ́ТИ, и́ю, и́єш, док., кого, що. 1. Класти що-небудь поверх чогось, закриваючи цілком або частково. Словник української мови у 20 томах
  4. прикривати — ЗАЧИНЯ́ТИ (двері, вікно і т. ін.), ЗАКРИВА́ТИ, ПРИКРИВА́ТИ, ПРИЧИНЯ́ТИ, ПРИТУЛЯ́ТИ (перев. нещільно, неповністю); ПРИХИЛЯ́ТИ (тихо, плавно); ЗАХЛО́ПУВАТИ (різко, швидко, зі стуком). — Док. Словник синонімів української мови
  5. прикривати — ПРИКРИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИКРИ́ТИ, и́ю, и́єш, док., перех. 1. Класти що-небудь поверх чогось, закриваючи цілком або частково. — Я його слідочок листячком прикривала, слізьми те листячко зрошала (Барв., Опов.. Словник української мови в 11 томах