прикривати

ПРИКРИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИКРИ́ТИ, и́ю, и́єш, док., кого, що.

1. Класти що-небудь поверх чогось, закриваючи цілком або частково.

– Я його слідочок листячком прикривала, слізьми те листячко зрошала (Ганна Барвінок);

– Закопаймо оце все тут в печері в кутку та ще й каменем зверху прикриймо.., – обізвався тихо ще один злодій (І. Нечуй-Левицький);

Тим часом дружинники повиносили до сіней великі дубові столи із світлиці, прикрили їх білою скатертю (І. Франко);

– Чекають ще більших морозів. Що робити? Як врятувати [сад]? – Закидаємо снігом якнайглибше хоча б з півсотні молодих дерев і грядку сіянців. Прикриємо соломою, чим можна (О. Довженко);

// Укривати кого-небудь чимсь.

– Дочка з москалем спить, а мати кожухом прикриває... (Панас Мирний);

Встав [батько], обережно прикрив смугастим ряденцем сина, пройшов, мов п'яний, по хаті (І. Цюпа);

// Осідати на що-небудь.

Товстою покрівлею прикрила курява його празникову одежу, його лице, руки (Панас Мирний);

Сніг, який випав уночі, прикрив дорогу і поле рівною пеленою (П. Панч);

* Образно. Вражіння мойого злочину залягло десь у темнім куті моєї душі, і звільна його присипали, прикрили і погребли інші вражіння, інші спомини (І. Франко);

// Робити дах; покривати.

– Може, й отой шматок толю віддаси мені? – знову заканючив Льошка. – Треба ж голубник прикрити (Ю. Мокрієв);

// Опинятися зверху на чому-небудь, закриваючи собою щось.

Вона зрозуміла, що газета випадково прикрила зошит (О. Донченко);

// безос.

Снігом містечко прикрило. Де нам щастя усміхнулось Та й навіки одвернулось (І. Манжура).

2. Затуляти кого-, що-небудь цілком або частково.

Мстислав відчинив двері й став на порозі, прикриваючи собою Данила й Дмитрія (А. Хижняк);

Горпина вже несе, прикриваючи рукою, каганчик і ставить його на перегорнутий догори дном полумисок (М. Стельмах);

Семен прикрив ліктем обличчя (В. Собко);

// Обступати, обсідати кого-, що-небудь.

Молодиця .. впала на полотно, і її зразу ж обсів, прикрив виводок білоголових заплаканих дітей (М. Стельмах);

// Притуляти що-небудь до чогось.

Підійшов Вишневий. Картузиком прикрив серце (М. Куліш);

– Візьмеш такого молодця на постій? – Світлана, бліднучи, прикрила руками груди: – Сира земля тебе візьме... (О. Гончар);

// Поширюючись, надходячи, застилати кого-, що-небудь, робити непомітним (про хмари, дим, пару і т. ін.).

Посунулося огненне коло за гору .. Зразу померкло, тінь прикрила усе (Панас Мирний);

Туман прикриває землю;

Хмари прикрили сонце;

// Затуляючи кого-, що-небудь, ховати від когось.

З Авреліної кімнати виносить [Мартіан] стрічку і квітку лілеї, з Валентової якісь таблички, несе їх, прикриваючи тогою (Леся Українка);

Ближче тоді до вогню Одіссей підсуває ослін свій, Щоб обігрітись, а шрам прикриває старанно лахміттям (Борис Тен, пер. з тв. Гомера);

// Затуляючи кого-, що-небудь, захищати від когось, чогось.

Клацає вимикач, і Петрович прикриває долонею очі від яскравого світла (О. Донченко);

Рахівник подивився на нього важкими олов'яними очима і мовчки замахнувся палицею, але Олена Павлівна вчасно прикрила хлопчика руками (П. Панч);

* Образно. Цю землю вистраждали ми, омріяли в думках, прикрили власними грудьми в нечуваних боях (І. Гончаренко);

// Міститися перед ким-, чим-небудь, заступаючи.

Гора прикриває бухту.

3. Наближаючи що-небудь до чогось, стулювати цілком або не щільно.

Гнат прикриває двері, стріляє, немов з гармати: – Район наказав нам переселяти хутори (Григорій Тютюнник);

В горіховому шифоньєрі висіли плаття Ані, теплий запах духів обгорнув його, він обережно прикрив дверці (Л. Первомайський);

Я стомлено прикрила повіки й швидко заснула (М. Чабанівський);

// Затуляти який-небудь отвір чимсь.

– Хто видав таке говорити! – мати прикрила його гарячий роток пальцями (І. Нечуй-Левицький).

4. Обгортати кого-, що-небудь чимсь цілком або частково.

Бачура прикриває своїм плащем плечі Люби, бо від води тягло холодком (М. Чабанівський);

Дід опустив улик на землю, прикрив його ряднинкою, зав'язав і поніс аж у ліс (Панас Мирний);

Левко Цимбал полами своєї свитки прикрив одразу кількох сусідів, що вирвались в дорогу в самих сорочках (О. Гончар);

// Бути одягнутим на кому-небудь.

Тендітне біле тіло [Параски] не тонкого льону сорочка прикриває, а матірка з десятки натирає його до розчосу (Панас Мирний);

* Образно. [Герасим:] Ти свої [гріхи] прикрила чорною одежею, то думаєш і свята? (Панас Мирний);

// тільки док. Забезпечити одежею.

Даремне пустує земля .. А скільки б то ся земля прогодувала, прикрила таких, як і він, неборак? (Панас Мирний);

// чим, перен. Охоплювати кого-небудь (про стан, почуття).

Незабаром обгорнуло Катрю німе забуття, захитала дрімота, а міцний сон прикрив її своїм спокоєм (Панас Мирний);

Така була та ніч, .. котра до решти моє волосся побілила й мене до сьогоднішньої днини смутком прикрила (О. Кобилянська).

5. Активними діями під час бою відвертати увагу противника від кого-, чого-небудь, захищати когось, щось.

– Ви були на фронті? – Був. – Теж скреготали зубами по окопах, що авіація вас не прикриває? (О. Гончар);

Вихор наказав Зубову прикривати його, а сам вужем поповз у порожню землянку (В. Кучер);

Батальйон заліг на голій стерні, певний, що артилерія прикриє його своїм вогнем і дасть можливість розгорнутися (П. Панч);

// Захищати кого-небудь від ударів.

Прикриваючи один одного, Петро й Саливон вибирали, де ширша спина, товща шия, і рубали їх [жовнірів], скільки хотіли (П. Панч);

Коли хтось з нас [військовополонених] підставляв під удар себе, щоб прикрити Дмитра, його били, удару не відводили (В. Козаченко);

// Відвертати увагу від чого-небудь якимись діями.

– Отже, я призначу день, коли висадити в повітря верф і вчинити напад на аеродром... Це прикриє, до речі, й мої дії... (Ю. Яновський).

6. перен. Приховувати що-небудь чимсь, маскувати суть чого-небудь.

[Тетяна:] Буває так, що найневинніша, по своїй простоті, терпить поговір од людей; а яка і не добре робить та уміє свої проступки хорошенько прикрити, така остається в мислях людей невинною (І. Котляревський);

Остап намагався награною розв'язністю прикрити свою невпевненість (М. Ю. Тарновський);

// Бути тим, що приховує що-небудь, маскує суть чогось.

Цю противну мошкару багатозначності і глибокодумності на обличчі, що прикривала порожнечу в голові, Борисенко уже навчився розпізнавати (М. Стельмах).

(1) Прикрива́ти фле́ром чого – робити що-небудь невиразним або таємним, надавати чому-небудь певної загадковості.

Поет [П. Воронько] не вміє прикривати життя рожевим флером “прекрасної омани”, не вміє й дивитись на нього крізь чорний туман безвиході (із журн.);

Це не те ефективне письмо, яке “вистрілює” відразу, з першої фрази, інтригує, багато обіцяє і вкрите чи романтичним флером, чи детективним туманом (Б. Харчук);

(2) Прикри́ти го́лову:

а) одягти що-небудь на голову.

Женя наказав юннатам прикрити голови, щоб, бува, з кимось не трапився сонячний удар (Ю. Мокрієв);

б) мати що одягти на голову.

Позабирав [чоловік] і очіпки, і серпанки... Чим же я прикрию свою головоньку.., – так приговорювала Стеха (Г. Квітка-Основ'яненко);

(3) Прикри́ти [грі́шне] ті́ло (хребта́):

а) одягти що-небудь на себе, на когось.

Викопали хлопці яму чумакові; Наспід положили дошки ясенові; Бережно сердегу в землю опустили, Грішне його тіло, чим було, прикрили (Я. Щоголів);

Достали [люди] дечого у пана Уласовича з материзни, прикрили грішне Солошине тіло (Г. Квітка-Основ'яненко);

– Я не маю хребта чим прикрити (І. Франко);

б) забезпечити кого-небудь одягом.

А що старе, дране, – позшиває [Мотря], позаштопує, матері старе тіло прикриє (Панас Мирний);

– Ти знаєш: усі наші достатки прийшли з волів, з чумацтва. Воно тобі й грішне тіло прикрило, і земельки надбало (М. Стельмах).

◇ Закрива́ти (прикрива́ти) / закри́ти (прикри́ти) ла́вочку див. закрива́ти;

Не ма́ти хребта́ прикри́ти див. ма́ти²;

Не ма́ти чим хребта́ (хребе́т, ті́ло і т. ін.) прикри́ти див. ма́ти²;

(4) Прикри́ти зли́дні – допомогти матеріально.

– Ви знаєте, моє товариство миле, мої рідні братчики, у яких саєтах, із якими достатками прийшов я до вас у Січ. І де ж те все подівалось? .. усе спустив з рук, аби б тільки як-небудь прикрити ваші злидні (П. Куліш).