прикривати

прикрива́ти

-аю, -аєш, недок., прикрити, -ию, -иєш, док., перех.

1》 Класти що-небудь поверх чогось, закриваючи цілком або частково.

|| Укривати кого-небудь чимсь.

|| Осідати на що-небудь.

|| Робити дах; покривати.

|| Опинятися зверху на чому-небудь, закриваючи собою щось.

|| безос.

2》 Затуляти кого-, що-небудь цілком або частково.

|| Обступати, обсідати кого-, що-небудь.

|| Притуляти що-небудь до чогось.

|| Поширюючись, надходячи, застилати кого-, що-небудь, робити непомітним (про хмари, дим, пару і т. ін.).

|| Затуляючи кого-, що-небудь, ховати від когось.

|| Затуляючи кого-, що-небудь, захищати від когось, чогось.

|| Міститися перед ким-, чим-небудь, заступаючи.

3》 Наближаючи що-небудь до чогось, стулювати цілком або не щільно.

|| Затуляти який-небудь отвір чимсь.

4》 Обгортати кого-, що-небудь чимсь цілком або частково.

|| Бути одягнутим на кому-небудь.

|| тільки док. Забезпечити одежею.

|| чим, перен. Охоплювати кого-небудь (про стан, почуття).

5》 Активними діями під час бою відвертати увагу противника від кого-, чого-небудь, захищати когось, щось.

|| Захищати кого-небудь від ударів.

|| Відвертати увагу від чого-небудь якимись діями.

6》 перен. Приховувати що-небудь чимсь, маскувати суть чого-небудь.

|| Бути тим, що приховує що-небудь, маскує суть чогось.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прикривати — прикрива́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. прикривати — ПРИКРИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИКРИ́ТИ, и́ю, и́єш, док., кого, що. 1. Класти що-небудь поверх чогось, закриваючи цілком або частково. Словник української мови у 20 томах
  3. прикривати — ЗАЧИНЯ́ТИ (двері, вікно і т. ін.), ЗАКРИВА́ТИ, ПРИКРИВА́ТИ, ПРИЧИНЯ́ТИ, ПРИТУЛЯ́ТИ (перев. нещільно, неповністю); ПРИХИЛЯ́ТИ (тихо, плавно); ЗАХЛО́ПУВАТИ (різко, швидко, зі стуком). — Док. Словник синонімів української мови
  4. прикривати — ПРИКРИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИКРИ́ТИ, и́ю, и́єш, док., перех. 1. Класти що-небудь поверх чогось, закриваючи цілком або частково. — Я його слідочок листячком прикривала, слізьми те листячко зрошала (Барв., Опов.. Словник української мови в 11 томах
  5. прикривати — Прикрива́ти, -ва́ю, -єш сов. в. прикрити, -крию, -єш, гл. Прикрывать, прикрыть. Ой вирву я листочок та прикрию слідочок, щоб по милого мого, по слідочку його всяка птиця не ходила. Чуб. V. 528. Нічим грудини прикрити. Не во что одѣться. Ном. № 1527. Словник української мови Грінченка