1. Словник української мови Грінченка

приліплювати

Приліплювати, -люю, -єш

сов. в. приліпити, -плю́, -пиш, гл. Прилѣпливать, прилѣпить, приклеивать, приклеить. Одірвав клаптик бомажки і приліпив її лоєм до дна чарки. Ком. II. 8.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приліплювати — прилі́плювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. приліплювати — -юю, -юєш, недок., приліпити, -ліплю, -ліпиш; мн. приліплять; док., перех. 1》 Прикріплювати що-небудь до чогось чимсь липким. || Прикріплювати що-небудь липке до чогось. || перен., розм. Ненадійно поміщати що-небудь на чомусь; притуляти. 2》 розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. приліплювати — ПРИЛІ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИЛІПИ́ТИ, ліплю́, лі́пиш; мн. прилі́плять; док., що. 1. Прикріплювати що-небудь до чогось чимсь липким. Тарас саме приліплював на стіни свого куреня шматки сірого грубого паперу (О. Словник української мови у 20 томах
  4. приліплювати — КЛЕ́ЇТИ одне з одним, до чого (прикріплювати що-небудь до чогось за допомогою клейкої речовини), ПРИКЛЕ́ЮВАТИ до чого, ПРИЛІ́ПЛЮВАТИ до чого, ЛІПИ́ТИ на що, до чого, розм.; НАКЛЕ́ЮВАТИ, НАЛІ́ПЛЮВАТИ (на щось); СКЛЕ́ЮВАТИ, ЗЛІ́ПЛЮВАТИ (одне з одним). Словник синонімів української мови
  5. приліплювати — ПРИЛІ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИЛІПИ́ТИ, ліплю́, лі́пиш; мн. прилі́плять; док., перех. 1. Прикріплювати що-небудь до чогось чимсь липким. Тарас саме приліплював на стіни свого куреня шматки сірого грубого паперу (Ів., Тарас. Словник української мови в 11 томах