приліплювати
ПРИЛІ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИЛІПИ́ТИ, ліплю́, лі́пиш; мн. прилі́плять; док., перех.
1. Прикріплювати що-небудь до чогось чимсь липким.
Тарас саме приліплював на стіни свого куреня шматки сірого грубого паперу (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 35);
Іван підбіг, приклав портрет достіни, а Каленик, пожувавши ще трохи, вийняв хліб з рота і приліпив (Коцюб., II, 1955, 196);
О. Артемій.. написав зверху на пакеті, що посилається з Богуслава, приліпив марку (Н.-Лев., IV, 1956, 190);
// Прикріплювати що-небудь липке до чогось.
Є в нього на лівій щоці родиме п’ятенце [родима пляма] з копієчку завбільшки, ніби хтось, граючись, шевської смоли приліпив для розваги (Тют., Вир, 1964, 80);
// перен., розм. Ненадійно поміщати що-небудь на чомусь; притуляти.
Шаула мимоволі зірвав шапку з голови, але тут же її й накинув, не натягаючи на вуха, а лише приліпивши десь на потилицю (Ле, Наливайко, 1957, 113).
2. розм. Міцно приєднувати що-небудь до чогось якимсь способом.
— А такий же гарний учитель був!.. Бувало, чи набійку, чи латку приліпить до чобота, — зубами не одірвеш! (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 57);
— Все вже пропало. Відрізати скибу хліба можна, але приліпити її знову — трудно (Хотк., II, 1966, 175);
*Образно. На кождого знайде [Гжехоткова] що сказати, кождому приліпить латку (Фр., IV, 1950, 256).
3. перен., розм. Давати кому-небудь влучне прізвисько.
Кличку «Корж» приліпили новоприбулому до коша парубку, який.. коржем скотився з крутої гори і, на здивування друзів, лишився живим (Наука.., 12, 1965, 28);
— Звідки ви так швидко дізналися? — А через Радіомусія ж. — Що це за установа? — Не установа, а людина.. Це хлопці йому таку наличку [прізвисько] приліпили (Добр., Тече річка.., 1961, 26).
Значення в інших словниках
- приліплювати — прилі́плювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- приліплювати — -юю, -юєш, недок., приліпити, -ліплю, -ліпиш; мн. приліплять; док., перех. 1》 Прикріплювати що-небудь до чогось чимсь липким. || Прикріплювати що-небудь липке до чогось. || перен., розм. Ненадійно поміщати що-небудь на чомусь; притуляти. 2》 розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- приліплювати — ПРИЛІ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИЛІПИ́ТИ, ліплю́, лі́пиш; мн. прилі́плять; док., що. 1. Прикріплювати що-небудь до чогось чимсь липким. Тарас саме приліплював на стіни свого куреня шматки сірого грубого паперу (О. Словник української мови у 20 томах
- приліплювати — КЛЕ́ЇТИ одне з одним, до чого (прикріплювати що-небудь до чогось за допомогою клейкої речовини), ПРИКЛЕ́ЮВАТИ до чого, ПРИЛІ́ПЛЮВАТИ до чого, ЛІПИ́ТИ на що, до чого, розм.; НАКЛЕ́ЮВАТИ, НАЛІ́ПЛЮВАТИ (на щось); СКЛЕ́ЮВАТИ, ЗЛІ́ПЛЮВАТИ (одне з одним). Словник синонімів української мови
- приліплювати — Приліплювати, -люю, -єш сов. в. приліпити, -плю́, -пиш, гл. Прилѣпливать, прилѣпить, приклеивать, приклеить. Одірвав клаптик бомажки і приліпив її лоєм до дна чарки. Ком. II. 8. Словник української мови Грінченка