приліплювати
прилі́плювати
-юю, -юєш, недок., приліпити, -ліплю, -ліпиш; мн. приліплять; док., перех.
1》 Прикріплювати що-небудь до чогось чимсь липким.
|| Прикріплювати що-небудь липке до чогось.
|| перен., розм. Ненадійно поміщати що-небудь на чомусь; притуляти.
2》 розм. Міцно приєднувати що-небудь до чогось якимсь способом.
3》 перен., розм. Давати кому-небудь влучне прізвисько.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- приліплювати — прилі́плювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- приліплювати — ПРИЛІ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИЛІПИ́ТИ, ліплю́, лі́пиш; мн. прилі́плять; док., що. 1. Прикріплювати що-небудь до чогось чимсь липким. Тарас саме приліплював на стіни свого куреня шматки сірого грубого паперу (О. Словник української мови у 20 томах
- приліплювати — КЛЕ́ЇТИ одне з одним, до чого (прикріплювати що-небудь до чогось за допомогою клейкої речовини), ПРИКЛЕ́ЮВАТИ до чого, ПРИЛІ́ПЛЮВАТИ до чого, ЛІПИ́ТИ на що, до чого, розм.; НАКЛЕ́ЮВАТИ, НАЛІ́ПЛЮВАТИ (на щось); СКЛЕ́ЮВАТИ, ЗЛІ́ПЛЮВАТИ (одне з одним). Словник синонімів української мови
- приліплювати — ПРИЛІ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИЛІПИ́ТИ, ліплю́, лі́пиш; мн. прилі́плять; док., перех. 1. Прикріплювати що-небудь до чогось чимсь липким. Тарас саме приліплював на стіни свого куреня шматки сірого грубого паперу (Ів., Тарас. Словник української мови в 11 томах
- приліплювати — Приліплювати, -люю, -єш сов. в. приліпити, -плю́, -пиш, гл. Прилѣпливать, прилѣпить, приклеивать, приклеить. Одірвав клаптик бомажки і приліпив її лоєм до дна чарки. Ком. II. 8. Словник української мови Грінченка