приминати

Примина́ти, -на́ю, -єш

сов. в. прим'яти, -мну, -мне́ш, гл. Приминать, примять.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приминати — примина́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. приминати — див. м'яти Словник синонімів Вусика
  3. приминати — -аю, -аєш, недок., прим'яти, -мну, -мнеш, док., перех. 1》 Притискаючи або пригинаючи, робити прилеглим або похиленим (бур'ян, траву і т. ін.). || Наступаючи на щось, топчучи, руйнувати. || Мнучи, притискати. 2》 тільки док. Трохи пом'яти що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. приминати — ПРИМИНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИМ'Я́ТИ, мну́, мне́ш, док., що. 1. Притискаючи або пригинаючи, робити прилеглим або похиленим (бур'ян, траву і т. ін.). Хорти пробігли за кіннотниками, приминаючи траву, як вітрова хвиля (Ю. Словник української мови у 20 томах
  5. приминати — М'Я́ТИ (стискаючи, деформувати, робити м'яким, перетворювати в м'яку масу); РОЗМИНА́ТИ (робити м'яким); ПРОМИНА́ТИ (дуже добре); ЖМА́КАТИ, ЖМАКУВА́ТИ, ЖУ́ЖМИТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. приминати — ПРИМИНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИМ’Я́ТИ, мну́, мне́ш, док., перех. 1. Притискаючи або пригинаючи, робити прилеглим або похиленим (бур’ян, траву і т. ін.). Відповзали поранені, приминаючи й закривавлюючи траву (Стельмах, Вел. Словник української мови в 11 томах