приминати

М'Я́ТИ (стискаючи, деформувати, робити м'яким, перетворювати в м'яку масу); РОЗМИНА́ТИ (робити м'яким); ПРОМИНА́ТИ (дуже добре); ЖМА́КАТИ, ЖМАКУВА́ТИ, ЖУ́ЖМИТИ розм. (захоплюючи, здавлюючи щось, деформувати його); ПІДМИНА́ТИ (притискаючи, згинаючи чимсь важким); ПРИМИНА́ТИ (трохи); БГА́ТИ, МЕ́РВИТИ діал. (стискаючи в руках, скручуючи щось); ТЕРЕБИ́ТИ розм., ТЕРМОСИ́ТИ (ТЕРМОСУВА́ТИ) розм. (перебираючи пальцями). — Док.: зім'я́ти, пом'я́ти, розім'я́ти, пром'я́ти, пожма́кати, зіжма́кати (зжма́кати), пожмакува́ти, зжу́жмити, підім'я́ти, прим'я́ти, зібга́ти, побга́ти. Данько взяв із горнятка відталу грудку і, розглядаючи, поволі став м'яти, розминати її в пальцях (О. Гончар); Вона дуже хвилювалася, жмакала клаптик паперу в руках, боязно поглядала в зал (М. Чабанівський); .- Щасти вам доля, хлопці. Не забувайте моєї господи. Як нема моїх синочків, хоч на чужих подивлюся. — І, низько нахиливши голову, пішла до хати, жмакуючи рукавом підібраний хвартух (М. Стельмах); Він ішов швидко, підминаючи ногами шорстке бадилля кукурудзи (М. Чабанівський); Олександра подалась на два ступені наперед і вклонилась старшині, бгаючи в руках червону хусточку (М. Коцюбинський); — Мудрий Федір Йосипович.. Все на нас покладає. — Звичайно, звичайно... На кого ж більше, — розгублено промимрив Сіренко, нервово мервлячи свою ріденьку борідку (М. Ю. Тарнавський); Аркадій Петрович теребив в руці серветку (М. Коцюбинський); Стяг (Івонька) свою облуплену шапку з голови й, термосячи її в руках, став жалібно просити (Грицько Григоренко).

УТРАМБО́ВУВАТИ (ВТРАМБО́ВУВАТИ) (натискуючи зверху, ударяючи, стискувати, вирівнювати), ТРАМБУВА́ТИ, ПРИМИНА́ТИ, УЩІ́ЛЬНЮВАТИ, ПРИТО́ВКУВАТИ, УТО́ПТУВАТИ (ВТО́ПТУВАТИ), ПРИТО́ПТУВАТИ, ОБТО́ПТУВАТИ (ногами). — Док.: утрамбува́ти (втрамбува́ти), прим'я́ти, ущільни́ти, притовкти́, утопта́ти (втопта́ти), притопта́ти, обтопта́ти. Він поздоровкався з Гуцалюком, що.. власноручно засипав глиною і утрамбовував вибоїсту долівку в проході між станками (С. Добровольський); — Силос нам нічим не втрамбувати, крім як трактором (П. Автомонов); Коли скиба відвалювалась руба, він обережно приминав її ногою (М. Стельмах); Для боротьби з випріванням сніг, що випав на незамерзлу землю, ущільнюють важкими гладенькими котками (з журналу); Василь Гавриш.. із своєю бригадою з семи душ за сьогоднішню зміну вклали сто кубометрів (бетону), сто кубометрів утоптали оцими ногами (Г. Коцюба); На стіжку Антон втоптував сіно (С. Чорнобривець); Нещодавно випав сніг, люди притоптали його (Л. Смілянський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приминати — примина́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. приминати — див. м'яти Словник синонімів Вусика
  3. приминати — -аю, -аєш, недок., прим'яти, -мну, -мнеш, док., перех. 1》 Притискаючи або пригинаючи, робити прилеглим або похиленим (бур'ян, траву і т. ін.). || Наступаючи на щось, топчучи, руйнувати. || Мнучи, притискати. 2》 тільки док. Трохи пом'яти що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. приминати — ПРИМИНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИМ'Я́ТИ, мну́, мне́ш, док., що. 1. Притискаючи або пригинаючи, робити прилеглим або похиленим (бур'ян, траву і т. ін.). Хорти пробігли за кіннотниками, приминаючи траву, як вітрова хвиля (Ю. Словник української мови у 20 томах
  5. приминати — ПРИМИНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИМ’Я́ТИ, мну́, мне́ш, док., перех. 1. Притискаючи або пригинаючи, робити прилеглим або похиленим (бур’ян, траву і т. ін.). Відповзали поранені, приминаючи й закривавлюючи траву (Стельмах, Вел. Словник української мови в 11 томах
  6. приминати — Примина́ти, -на́ю, -єш сов. в. прим'яти, -мну, -мне́ш, гл. Приминать, примять. Словник української мови Грінченка