приповідка

Значення в інших словниках

1. приповідка — припові́дка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. приповідка — ПРИПОВІСТКА, (жартівлива) вислів, примовка, приказка, приповість. Словник синонімів Караванського
3. приповідка — див. приказка Словник синонімів Вусика
4. приповідка — [приепоув’ідка] -дкие, д. і м. -в'ідз'ц'і, р. мн. -док Орфоепічний словник української мови
5. приповідка — -и, ж. 1》 Жартівливий вислів, перев. у віршованій формі. || Те саме, що приказка. 2》 Назва народних прислів'їв, приказок, крилатих висловів у західних областях України. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. приповідка — ПРИПОВІ́ДКА, и, ж. Жартівливий вислів, перев. у віршованій формі. Любив Т. Шевченко і такі жанри народної творчості, як анекдот, гумореска та різні веселі приповідки (з наук. літ.); У поезії І. Словник української мови у 20 томах
7. приповідка — ПРИМО́ВКА (жартівливий, перев. римований вислів, який вставляють у розмову, текст відповідно до ситуації), ПРИПОВІ́ДКА, ПРИМІ́ВКА діал., ПРИПОВІ́СТКА діал., ПРИ́ПОВІСТЬ діал., ПРИ́КЛАДКА діал.; ПРИГОВІ́Р розм., ПРИГОВІ́РКА (ПРИГОВО́РКА) розм. Словник синонімів української мови
8. приповідка — При́повідка, -дки, -дці; -відки, -відок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. приповідка — ПРИПОВІ́ДКА, и, ж. Жартівливий вислів, перев. у віршованій формі. Любив поет [Т. Шевченко] і такі жанри народної творчості, як анекдот, гумореска та різні веселі приповідки (Нар. тв. та етн., 2, 1961, 46); У поезії «Лісничий» [І. Словник української мови в 11 томах