1. Словник синонімів української мови

приповідка

ПРИМО́ВКА (жартівливий, перев. римований вислів, який вставляють у розмову, текст відповідно до ситуації), ПРИПОВІ́ДКА, ПРИМІ́ВКА діал., ПРИПОВІ́СТКА діал., ПРИ́ПОВІСТЬ діал., ПРИ́КЛАДКА діал.; ПРИГОВІ́Р розм., ПРИГОВІ́РКА (ПРИГОВО́РКА) розм. (слова, римовані вислови, якими супроводжують якусь дію). Він ще й досі ходив виструнчений, весь час сипав військовими примовками (Ю. Збанацький); Не за столом для писання, а де попало й на чому попало, в перервах між роботою занотовувались ці рядки, складені ритмами пісень й приповідок (В. Еллан); Вона підглядала, говорила примівки, по кілька разів на вечір бігала до коров, вставала навіть вночі (М. Коцюбинський); Дозволю собі трошечки спинитися на наших друзях, казках. Це був цілий калейдоскоп, особливо, коли прилучити до них і дрібні приповістки, що з кожного поводу щедрою рукою сипалися (Олена Пчілка); Ішов (Ілько) слухати приповістей Митрових (Г. Хоткевич); Така була то Маруся Ковбанівна.. Який би то і козак був, щоб до неї з жартами, з прикладками! (П. Куліш); Пастух зачав витоптувати, викаблучувати, розламувати кістки, та з піснею, та з приговором (К. Гордієнко); Замісила (бабуся) і скачала коржик, посадила в піч спектись, і усе з приговорками та спльовуваннями (Г. Квітка-Основ'яненко).

ПРИ́КАЗКА (поширений у мові влучний вислів), ПРИМО́ВКА, ПРИПОВІ́ДКА, ПРИПОВІ́СТКА, ПРИ́ПОВІСТЬ, ПОГОЛО́СКА розм., ПОСЛАВКА розм., ПРИГОВІ́РКА розм., ПРИ́КЛАД заст., ПОГОВІ́РКА заст., ПРИ́КЛАДКА діал., ПРИМІ́ВКА діал. — Тут без чарки не розбереш, — повторив ланковий свою приказку (Ю. Яновський); Замолоду працював Мифон Рубчак на залізниці, керуючись своєю улюбленою примовкою: "Як усі, так і я" (С. Журахович); "Нанявся — продався" — каже приповідка (І. Франко); Парубки у приповістках до танців потроху переходили на веселі, двозначні коломийки (Т. Масенко); Ні до кого не пристає так ота приповість: "знайся кінь з конем, віл з волом", як до подолян (А. Свидницький); В селі.. поголоска ходила: як жнива, так і дитинка нова (О. Ковінька); Колись чорноставське панство далеко знали. Склалася й пославка: бенкетує, як чорноставський владир (Марко Вовчок); — "Аби-с легко зносила та й мирно злєгла..." — Дивись! А ти звідки знаєш гуцульські приговірки? (Г. Хоткевич); То був (Василь) шутливий, жартовливий, на вигадки, на приклади — поперед усіх: тільки його й чути (Г. Квітка-Основ'яненко); — Мов ви між нами родились, так знаєте наші звичаї та поговірки (Панас Мирний); Який би то і козак був, щоб до неї з жартами, з прикладками! Такого не було й на всій Гетьманщині (П. Куліш); — Не дай, Боже, з хлопа пана! — примівка муляра вразила в саме місце (І. Франко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приповідка — припові́дка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. приповідка — ПРИПОВІСТКА, (жартівлива) вислів, примовка, приказка, приповість. Словник синонімів Караванського
  3. приповідка — див. приказка Словник синонімів Вусика
  4. приповідка — [приепоув’ідка] -дкие, д. і м. -в'ідз'ц'і, р. мн. -док Орфоепічний словник української мови
  5. приповідка — -и, ж. 1》 Жартівливий вислів, перев. у віршованій формі. || Те саме, що приказка. 2》 Назва народних прислів'їв, приказок, крилатих висловів у західних областях України. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. приповідка — ПРИПОВІ́ДКА, и, ж. Жартівливий вислів, перев. у віршованій формі. Любив Т. Шевченко і такі жанри народної творчості, як анекдот, гумореска та різні веселі приповідки (з наук. літ.); У поезії І. Словник української мови у 20 томах
  7. приповідка — При́повідка, -дки, -дці; -відки, -відок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. приповідка — ПРИПОВІ́ДКА, и, ж. Жартівливий вислів, перев. у віршованій формі. Любив поет [Т. Шевченко] і такі жанри народної творчості, як анекдот, гумореска та різні веселі приповідки (Нар. тв. та етн., 2, 1961, 46); У поезії «Лісничий» [І. Словник української мови в 11 томах
  9. приповідка — Приповідка, -ки ж. Пословица, поговорка. Словник української мови Грінченка