промайнути

Промайнути, -ну, -неш

гл. Промелькнуть. Щось наче промайнуло повз вікна.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. промайнути — промайну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. промайнути — -ну, -неш, док. 1》 неперех. Однокр. до промаяти. 2》 неперех. З'явитися на короткий час у полі зору і швидко зникнути. || перен. На мить з'явитися, відбитися в очах, на обличчі тощо. || перен. Промайнути в свідомості, уяві тощо. || безос. 3》 перех. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. промайнути — ПРОМАЙНУ́ТИ, ну́, не́, док. 1. Однокр. до прома́яти. 2. З'явитися на короткий час у полі зору й швидко зникнути. Аж ось знову перед очима промайнув Славко в білому кашкеті (С. Словник української мови у 20 томах
  4. промайнути — БІ́ГТИ (про час, події — швидко, непомітно минати), ПРОБІГА́ТИ, ПЕРЕБІГА́ТИ, ЗБІГА́ТИ, ПРОНО́СИТИСЯ, МЧА́ТИ підсил., МЧА́ТИСЯ підсил., ЛЕТІ́ТИ підсил., ПРОЛІТА́ТИ підсил. — Док. Словник синонімів української мови
  5. промайнути — ПРОМАЙНУ́ТИ, ну́, не́, док. 1. неперех. Однокр. до прома́яти. 2. неперех. З’явитися на короткий час у полі зору і швидко зникнути. Аж ось знову перед очима промайнув Славко в білому кашкеті (Вас., Вибр. Словник української мови в 11 томах