промайнути

промайну́ти

у, -неш, док.

1》 неперех. Однокр. до промаяти.

2》 неперех. З'явитися на короткий час у полі зору і швидко зникнути.

|| перен. На мить з'явитися, відбитися в очах, на обличчі тощо.

|| перен. Промайнути в свідомості, уяві тощо.

|| безос.

3》 перех. і неперех. Пролетіти з великою швидкістю, промчати, пронестися повз кого-, що-небудь, над кимсь, чимсь і т. ін.

|| На великій швидкості подолати яку-небудь територію, залишаючи позаду щось.

|| Пронестися у полі зору того, хто швидко рухається мимо.

4》 неперех. Минути, пролинути непомітно для кого-небудь (про час, періоди життя і т. ін.).

5》 неперех., перен., розм. Побіжно обвести (звичайно поглядом) що-небудь.

6》 неперех., перен. Швидко поширитися, рознестися (про чутки).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. промайнути — промайну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. промайнути — ПРОМАЙНУ́ТИ, ну́, не́, док. 1. Однокр. до прома́яти. 2. З'явитися на короткий час у полі зору й швидко зникнути. Аж ось знову перед очима промайнув Славко в білому кашкеті (С. Словник української мови у 20 томах
  3. промайнути — БІ́ГТИ (про час, події — швидко, непомітно минати), ПРОБІГА́ТИ, ПЕРЕБІГА́ТИ, ЗБІГА́ТИ, ПРОНО́СИТИСЯ, МЧА́ТИ підсил., МЧА́ТИСЯ підсил., ЛЕТІ́ТИ підсил., ПРОЛІТА́ТИ підсил. — Док. Словник синонімів української мови
  4. промайнути — ПРОМАЙНУ́ТИ, ну́, не́, док. 1. неперех. Однокр. до прома́яти. 2. неперех. З’явитися на короткий час у полі зору і швидко зникнути. Аж ось знову перед очима промайнув Славко в білому кашкеті (Вас., Вибр. Словник української мови в 11 томах
  5. промайнути — Промайнути, -ну, -неш гл. Промелькнуть. Щось наче промайнуло повз вікна. Словник української мови Грінченка