просичати

Просича́ти, -чу́, -чи́ш

гл. Прошипѣть (о змѣѣ). Ужака просичав.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. просичати — просича́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. просичати — див. сказати Словник синонімів Вусика
  3. просичати — -чу, -чиш, док. 1》 неперех. Видати сичання (про змію і т. ін.). || Видати звук, що нагадує сичання змії. 2》 перех. і без додатка, перен. Вимовити звук "с-с-с", "цсс" і т. ін. || Промовити сичавим (перев. від злості, роздратування) голосом. 3》 неперех. Сичати якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. просичати — ПРОСИЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док. 1. без прям. дод. Видати сичання (про змію і т. ін.). Гадюка просичала; // Видати звук, що нагадує сичання змії. Знову було напружено тихо, тільки дзюрчала в рівчаку вода і десь зовсім близько просичав паровоз (Н. Рибак). Словник української мови у 20 томах
  5. просичати — СКАЗА́ТИ (передати словами думки, почуття, поставити якесь запитання, дати відповідь, зробити повідомлення і т. ін.), МО́ВИТИ, ПРОМО́ВИТИ, ПРОГОВОРИ́ТИ, ПРОКАЗА́ТИ, ВИ́МОВИТИ, ВИ́СЛОВИТИ, ПОВІ́ДАТИ, ВИ́ГОВОРИТИ розм., ПРОГЛАГО́ЛИТИ (ПРОГЛАГОЛАТИ) заст. Словник синонімів української мови
  6. просичати — ПРОСИЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док. 1. неперех. Видати сичання (про змію і т. ін.); // Видати звук, що нагадує сичання змії. Знову було напружено тихо, тільки дзюр-чала в рівчаку вода і десь зовсім близько просичав паровоз (Рибак, Зброя.., 1943, 112). 2. перех. Словник української мови в 11 томах