просичати
просича́ти
-чу, -чиш, док.
1》 неперех. Видати сичання (про змію і т. ін.).
|| Видати звук, що нагадує сичання змії.
2》 перех. і без додатка, перен. Вимовити звук "с-с-с", "цсс" і т. ін.
|| Промовити сичавим (перев. від злості, роздратування) голосом.
3》 неперех. Сичати якийсь час.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- просичати — просича́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- просичати — див. сказати Словник синонімів Вусика
- просичати — ПРОСИЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док. 1. без прям. дод. Видати сичання (про змію і т. ін.). Гадюка просичала; // Видати звук, що нагадує сичання змії. Знову було напружено тихо, тільки дзюрчала в рівчаку вода і десь зовсім близько просичав паровоз (Н. Рибак). Словник української мови у 20 томах
- просичати — СКАЗА́ТИ (передати словами думки, почуття, поставити якесь запитання, дати відповідь, зробити повідомлення і т. ін.), МО́ВИТИ, ПРОМО́ВИТИ, ПРОГОВОРИ́ТИ, ПРОКАЗА́ТИ, ВИ́МОВИТИ, ВИ́СЛОВИТИ, ПОВІ́ДАТИ, ВИ́ГОВОРИТИ розм., ПРОГЛАГО́ЛИТИ (ПРОГЛАГОЛАТИ) заст. Словник синонімів української мови
- просичати — ПРОСИЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док. 1. неперех. Видати сичання (про змію і т. ін.); // Видати звук, що нагадує сичання змії. Знову було напружено тихо, тільки дзюр-чала в рівчаку вода і десь зовсім близько просичав паровоз (Рибак, Зброя.., 1943, 112). 2. перех. Словник української мови в 11 томах
- просичати — Просича́ти, -чу́, -чи́ш гл. Прошипѣть (о змѣѣ). Ужака просичав. Словник української мови Грінченка