проте

Проте́

нар. Между тѣмъ, однако. МВ. І. 25. Не віре, ну, а проте хоче дізнатися, чи справді воно так. Грин. II. 117. Ох, я ж її вже просила, я ж їй і годила, проте злая мачуха сорочки не шила. Грин. III. 412.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проте — ПРОТЕ – ПРО ТЕ Проте. 1. спол. Однак, але. Майстер говорив не голосно, а майже шелестів, як те листя. Проте всі чули кожне його слово (О.Гончар); Хоча до нього ставляться трохи скептично, проте Доцента люблять, бо з ним можна побазікати й посміятись (Є. Літературне слововживання
  2. проте — сп., але, та, однак, одначе, а втім. Словник синонімів Караванського
  3. проте — 1》 спол., також у сполуч. зі спол. а, та. Виражає протиставний зв'язок між сурядними реченнями або однорідними членами речення; але, та, однак. || За наявності допустового сполучника в підрядному реченні або при іншому однорідному члені речення – все... Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. проте — ПРОТЕ́. 1. спол. протиставний, також у сполуч. із спол. а, та. Виражає протиставний зв'язок між сурядними частинами складного реченнями або однорідними членами речення; але, та, однак. Словник української мови у 20 томах
  5. проте — проте́ сполучник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  6. проте — ПРОТЕ́ (незважаючи на щось), ОДНА́К, ОДНА́ЧЕ, ВСЕ Ж (УСЕ́ Ж), ВСЕ́-ТАКИ (УСЕ́-ТАКИ), ВТІМ, А ВТІМ (УТІ́М), ПАК (ПА́КИ) розм., ПРЕ́ЦІНЬ діал. Немає сонця І десь воно, проте, живе і світить: За хмарами пливучими, за снігом, За млою переливною (М. Словник синонімів української мови
  7. проте — Проте́, присл. Мені́ було́ ле́гше, коли́ па́нна Ане́ля за обі́дом мене́ проха́ла. Проте́ я впе́рто зріка́вся і терпі́в го́лод (Коцюб.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)