1. Словник синонімів української мови

проте

ПРОТЕ́ (незважаючи на щось), ОДНА́К, ОДНА́ЧЕ, ВСЕ Ж (УСЕ́ Ж), ВСЕ́-ТАКИ (УСЕ́-ТАКИ), ВТІМ, А ВТІМ (УТІ́М), ПАК (ПА́КИ) розм., ПРЕ́ЦІНЬ діал. Немає сонця І десь воно, проте, живе і світить: За хмарами пливучими, за снігом, За млою переливною (М. Рильський); Карпо.. покарабкався з яру. Глина, бур'ян, — все летіло з боків униз. Карпо, однак, виліз (Панас Мирний); Незважаючи на обстріл, колона.. рухається далі. Одначе, що то за тривога знялася попереду? (О. Гончар); Ну що ж, сьогодні я вже не засну, Та все ж спасибі, милі пташенята, За те, що пісню щастя голосну В досвітню пору чує моя хата (Л. Дмитерко); Все-таки ліз (Хома) наперед, щоб видніше було, що робитиметься на рундуку (Григорій Тютюнник); — От уже кого спроста не розкусиш, так це Левка.. А втім, усі вони добрі (М. Стельмах); — Нехай Маруся прийде, то й витопить і страву зварить, а то ще по холоді ходитиму, та пак і топлива нема доброго... (Грицько Григоренко); Хоч я упаду по шию в воду, що ж я маю діяти, Хоч я і згину, прецінь поплину з милим ся повидати (пісня).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проте — ПРОТЕ – ПРО ТЕ Проте. 1. спол. Однак, але. Майстер говорив не голосно, а майже шелестів, як те листя. Проте всі чули кожне його слово (О.Гончар); Хоча до нього ставляться трохи скептично, проте Доцента люблять, бо з ним можна побазікати й посміятись (Є. Літературне слововживання
  2. проте — сп., але, та, однак, одначе, а втім. Словник синонімів Караванського
  3. проте — 1》 спол., також у сполуч. зі спол. а, та. Виражає протиставний зв'язок між сурядними реченнями або однорідними членами речення; але, та, однак. || За наявності допустового сполучника в підрядному реченні або при іншому однорідному члені речення – все... Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. проте — ПРОТЕ́. 1. спол. протиставний, також у сполуч. із спол. а, та. Виражає протиставний зв'язок між сурядними частинами складного реченнями або однорідними членами речення; але, та, однак. Словник української мови у 20 томах
  5. проте — проте́ сполучник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  6. проте — Проте́, присл. Мені́ було́ ле́гше, коли́ па́нна Ане́ля за обі́дом мене́ проха́ла. Проте́ я впе́рто зріка́вся і терпі́в го́лод (Коцюб.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. проте — Проте́ нар. Между тѣмъ, однако. МВ. І. 25. Не віре, ну, а проте хоче дізнатися, чи справді воно так. Грин. II. 117. Ох, я ж її вже просила, я ж їй і годила, проте злая мачуха сорочки не шила. Грин. III. 412. Словник української мови Грінченка