протурити
Протурити
см. протуряти.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- протурити — проту́рити дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- протурити — -рю, -риш, док., перех., розм. Те саме, що прогнати 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- протурити — ПРОТУ́РИТИ, рю, риш, док., кого, що, розм. Те саме, що прогна́ти 2. [Яциха:] Спросоння ти чи, може, з перепою? Чи довго будеш мене дратувати? Я тебе протурю з хати! (М. Словник української мови у 20 томах