протурити
проту́рити
-рю, -риш, док., перех., розм.
Те саме, що прогнати 2).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- протурити — проту́рити дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- протурити — ПРОТУ́РИТИ, рю, риш, док., кого, що, розм. Те саме, що прогна́ти 2. [Яциха:] Спросоння ти чи, може, з перепою? Чи довго будеш мене дратувати? Я тебе протурю з хати! (М. Словник української мови у 20 томах
- протурити — Протурити см. протуряти. Словник української мови Грінченка