протурити

проту́рити

-рю, -риш, док., перех., розм.

Те саме, що прогнати 2).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. протурити — проту́рити дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. протурити — ПРОТУ́РИТИ, рю, риш, док., кого, що, розм. Те саме, що прогна́ти 2. [Яциха:] Спросоння ти чи, може, з перепою? Чи довго будеш мене дратувати? Я тебе протурю з хати! (М. Словник української мови у 20 томах
  3. протурити — Протурити см. протуряти. Словник української мови Грінченка