1. Орфографічний словник української мови

протурити

проту́рити

дієслово доконаного виду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. протурити — -рю, -риш, док., перех., розм. Те саме, що прогнати 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. протурити — ПРОТУ́РИТИ, рю, риш, док., кого, що, розм. Те саме, що прогна́ти 2. [Яциха:] Спросоння ти чи, може, з перепою? Чи довго будеш мене дратувати? Я тебе протурю з хати! (М. Словник української мови у 20 томах
  3. протурити — Протурити см. протуряти. Словник української мови Грінченка