1. Словник української мови Грінченка

проявляти

Проявля́ти, -ляю, -єш

сов. в. проявити, -влю́, -виш, гл. Обнаруживать, обнаружить.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проявляти — проявля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. проявляти — -яю, -яєш, недок., проявити, -явлю, -явиш; мн. проявлять; док., перех. 1》 Виявляти, робити помітними свої якості, властивості, почуття і т. ін. Проявляти ініціативу в чому — бути ініціатором чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. проявляти — ПРОЯВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПРОЯВИ́ТИ, явлю́, я́виш; мн. проя́влять; док., що 1. Виявляти, робити помітними свої якості, властивості, почуття і т. ін. Ще дитиною проявляв він надзвичайну цікавість, проворність і хитрість (І. Словник української мови у 20 томах
  4. проявляти — ВИЯВЛЯ́ТИ (про почуття, стан, наміри тощо — робити явним, помітним), ПРОЯВЛЯ́ТИ, ПОКА́ЗУВАТИ, ПІДКРЕ́СЛЮВАТИ, РОЗКРИВА́ТИ, ВИКА́ЗУВАТИ, ВИДАВА́ТИ, МАНІФЕСТУВА́ТИ, ЯВЛЯ́ТИ книжн., ЗАЯВЛЯ́ТИ заст. — Док. Словник синонімів української мови