розминати

Значення в інших словниках

1. розминати — розмина́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. розминати — див. м'яти Словник синонімів Вусика
3. розминати — -аю, -аєш, недок., розім'яти, -зімну, -зімнеш, док., перех. 1》 Мнучи, розтираючи що-небудь, робити його м'яким або перетворювати в м'яку масу; роздрібнювати, розтирати. || Розтираючи (колосок), виминати зерно. || Мнучи, розправляти що-небудь. 2》 розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. розминати — РОЗМИНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗІМ'Я́ТИ, зімну́, зі́мне́ш, док., що. 1. Мнучи, розтираючи що-небудь, робити його м'яким або перетворювати в м'яку масу; роздрібнювати, розтирати. Словник української мови у 20 томах
5. розминати — розмина́ти / розім’я́ти ко́сті (кістки́). За допомогою рухів, зміни положення тіла позбуватися відчуиия втоми, скованості, оніміння суглобів і т. ін. Фразеологічний словник української мови
6. розминати — М'Я́ТИ (стискаючи, деформувати, робити м'яким, перетворювати в м'яку масу); РОЗМИНА́ТИ (робити м'яким); ПРОМИНА́ТИ (дуже добре); ЖМА́КАТИ, ЖМАКУВА́ТИ, ЖУ́ЖМИТИ розм. Словник синонімів української мови
7. розминати — РОЗМИНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗІМ’Я́ТИ, зімну́, зі́мне́ш, док., перех. 1. Мнучи, розтираючи що-небудь, робити його м’яким або перетворювати в м’яку масу; роздрібнювати, розтирати. Словник української мови в 11 томах