розсипчастий
Розси́пчастий, -а, -е
Разсыпчастый. Аж кружало витоптав, танцюючи на розсипчастій долівці. Св. Л. 207. Разсипчаста картопля.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розсипчастий — розси́пчастий прикметник Орфографічний словник української мови
- розсипчастий — (чай) сипкий; (- бульбу) крихкий; (звук) розкотистий, уривчастий. Словник синонімів Караванського
- розсипчастий — див. пухкий Словник синонімів Вусика
- розсипчастий — -а, -е. 1》 Який легко розсипається на окремі, не зв'язані між собою частинки, крупинки. || Який легко кришиться; крихкий. 2》 перен. Розкотистий, уривчастий (про звуки). Великий тлумачний словник сучасної мови
- розсипчастий — РОЗСИ́ПЧАСТИЙ, а, е. 1. Який легко розсипається на окремі, не зв'язані між собою частинки, крупинки. – Як, товаришу лісомеліоратор, ми з Вірним їх [саджанці] посадили по-науковому чи ні? – Не зовсім. Словник української мови у 20 томах
- розсипчастий — КРИХКИ́Й (який легко кришиться, розсипається), ЛАМКИ́Й, РУ́ХЛИЙ розм.; РОЗСИ́ПЧАСТИЙ (про печиво, картоплю тощо); ПІСО́ЧНИЙ (про печиво). Земля була грудчаста й крихка (Ю. Словник синонімів української мови
- розсипчастий — РОЗСИ́ПЧАСТИЙ, а, е. 1. Який легко розсипається на окремі, не зв’язані між собою частинки, крупинки. — Як, товаришу лісомеліоратор, ми з Вірним їх [саджанці] посадили по-науковому чи ні? — Не зовсім. Словник української мови в 11 томах