1. Словник синонімів української мови

розсипчастий

КРИХКИ́Й (який легко кришиться, розсипається), ЛАМКИ́Й, РУ́ХЛИЙ розм.; РОЗСИ́ПЧАСТИЙ (про печиво, картоплю тощо); ПІСО́ЧНИЙ (про печиво). Земля була грудчаста й крихка (Ю. Смолич); Тихий дзвін котився по узліссю, і льодок ламкий та дзенькотливий Під твоєю ніжкою тріщав (М. Рильський); Мене присипало в окопі. На щастя, — рухлою землею і не глибоко (Н. Тихий); Зарплата слюсаря четвертого розряду дуже хороша штука, а коли до неї додати ще кілька мішків розсипчастої картоплі, то жити на світі стане чудово (В. Собко). — Пор. ламки́й.

ПУХКИ́Й (про порох, сніг, ґрунт і т. ін. — нещільний і легкий), РОЗСИ́ПЧАСТИЙ, СИПКИ́Й, ПУХНА́СТИЙ рідше, ПУХНА́ТИЙ рідше, КОПКИ́Й розм., РУ́ХЛИЙ розм. Пухкий сніг засипав землю, будинки, обвів лінії тинів (М. Коцюбинський); — Треба ще землею притиснути (саджанці), а верхній шар розсипчастим ґрунтом присипати (В. Логвиненко); Іти було важко, часом провалювався (Дмитро) у сипкий сніг (М. Стельмах); Пухнасте й тепле борошно сиплеться на язики (О. Донченко); Шпортаючись драними чоботятами в копкому снігу, побігла (Христя) геть (В. Речмедін); Земля рухла, скоро копається (Словник Б. Грінченка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розсипчастий — розси́пчастий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. розсипчастий — (чай) сипкий; (- бульбу) крихкий; (звук) розкотистий, уривчастий. Словник синонімів Караванського
  3. розсипчастий — див. пухкий Словник синонімів Вусика
  4. розсипчастий — -а, -е. 1》 Який легко розсипається на окремі, не зв'язані між собою частинки, крупинки. || Який легко кришиться; крихкий. 2》 перен. Розкотистий, уривчастий (про звуки). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. розсипчастий — РОЗСИ́ПЧАСТИЙ, а, е. 1. Який легко розсипається на окремі, не зв'язані між собою частинки, крупинки. – Як, товаришу лісомеліоратор, ми з Вірним їх [саджанці] посадили по-науковому чи ні? – Не зовсім. Словник української мови у 20 томах
  6. розсипчастий — РОЗСИ́ПЧАСТИЙ, а, е. 1. Який легко розсипається на окремі, не зв’язані між собою частинки, крупинки. — Як, товаришу лісомеліоратор, ми з Вірним їх [саджанці] посадили по-науковому чи ні? — Не зовсім. Словник української мови в 11 томах
  7. розсипчастий — Розси́пчастий, -а, -е Разсыпчастый. Аж кружало витоптав, танцюючи на розсипчастій долівці. Св. Л. 207. Разсипчаста картопля. Словник української мови Грінченка