1. Великий тлумачний словник сучасної мови

розсипчастий

розси́пчастий

-а, -е.

1》 Який легко розсипається на окремі, не зв'язані між собою частинки, крупинки.

|| Який легко кришиться; крихкий.

2》 перен. Розкотистий, уривчастий (про звуки).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розсипчастий — розси́пчастий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. розсипчастий — (чай) сипкий; (- бульбу) крихкий; (звук) розкотистий, уривчастий. Словник синонімів Караванського
  3. розсипчастий — див. пухкий Словник синонімів Вусика
  4. розсипчастий — РОЗСИ́ПЧАСТИЙ, а, е. 1. Який легко розсипається на окремі, не зв'язані між собою частинки, крупинки. – Як, товаришу лісомеліоратор, ми з Вірним їх [саджанці] посадили по-науковому чи ні? – Не зовсім. Словник української мови у 20 томах
  5. розсипчастий — КРИХКИ́Й (який легко кришиться, розсипається), ЛАМКИ́Й, РУ́ХЛИЙ розм.; РОЗСИ́ПЧАСТИЙ (про печиво, картоплю тощо); ПІСО́ЧНИЙ (про печиво). Земля була грудчаста й крихка (Ю. Словник синонімів української мови
  6. розсипчастий — РОЗСИ́ПЧАСТИЙ, а, е. 1. Який легко розсипається на окремі, не зв’язані між собою частинки, крупинки. — Як, товаришу лісомеліоратор, ми з Вірним їх [саджанці] посадили по-науковому чи ні? — Не зовсім. Словник української мови в 11 томах
  7. розсипчастий — Розси́пчастий, -а, -е Разсыпчастый. Аж кружало витоптав, танцюючи на розсипчастій долівці. Св. Л. 207. Разсипчаста картопля. Словник української мови Грінченка