1. Словник української мови Грінченка

розстрілювати

Розстрілювати, -люю, -єш

сов. в. розстрелити, -лю, -лиш, гл. Разстрѣливать, разстрѣлять. Чуб. V. 249.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розстрілювати — розстрі́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розстрілювати — див. карати; нищити Словник синонімів Вусика
  3. розстрілювати — -юю, -юєш, недок., розстріляти, -яю, -яєш, док., перех. 1》 Піддавати смертній карі, що здійснюється пострілом із вогнепальної зброї. 2》 Стріляючи з близької відстані, піддавати сильному обстрілу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розстрілювати — РОЗСТРІ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗСТРІЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., кого, що. 1. кого. Піддавати смертній карі, що здійснюється пострілом із вогнепальної зброї. Людям, рокованим на смерть, видали рушниці (вволили їхнє останнє бажання). Словник української мови у 20 томах
  5. розстрілювати — ВИСТРІ́ЛЮВАТИ (стріляючи, витрачати, використовувати патрони, снаряди тощо), РОЗСТРІ́ЛЮВАТИ. — Док.: ви́стріляти, розстріля́ти. Бугров вистріляв майже всі патрони (І. Микитенко); Кращі бійці розстріляли вже всі призначені їм за життя патрони (О. Словник синонімів української мови
  6. розстрілювати — Розстрі́лювати, -люю, -люєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. розстрілювати — РОЗСТРІ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗСТРІЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех. 1. Піддавати смертній карі, що здійснюється пострілом із вогнепальної зброї. [Оксана:] Комітет буде і далі розстрілювати всіх провокаторів (Корн. Словник української мови в 11 томах